ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 червня 2017 року м. Київ К/800/18093/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, у якій просив замінити стягувача - ОСОБА_1 на її правонаступника ОСОБА_2, у зв'язку з прийняттям спадщини після смерті матері.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, заяву задоволено. Замінено у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2012 року у адміністративній справі № 2а-968/12 стягувача ОСОБА_1 на її правонаступника ОСОБА_2.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Задовольняючи заяву про зміну стягувача у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Судами встановлено, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2012 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 1 категорії, інваліду 3 групи, з розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком, у відповідності до статей 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 23.03.2011 по 31.05.2011 включно, виходячи з розміру встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплачених сум, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 1 категорії, інваліду 2 групи, з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, у відповідності до статтей 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.06.2011 по 22.07.2011 включно, виходячи з розміру встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії як особі віднесеної до 1 категорії, інваліду 3 групи, з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статей 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за періоди з 23.03.2011 по 31.05.2011 включно, 01.06.2011 по 22.07.2011 включно, виходячи з розміру встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Враховуючи, що суми доплати до пенсії були стягнуті на користь ОСОБА_1 за судовим рішенням, однак не отримані нею за життя, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про задоволення заяви, а саме заміни у виконавчому провадженні стягувача на її правонаступника.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) від 6 липня 2005 року № 2747-IV Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Суддя А.В. Єрьомін