Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій, пов'язаних з розрахунком пенсії, та зобов'язання вчинити дії по призначенню пенсії, -

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за її зверненням від 15 серпня 2016 року. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 на підставі її звернення від 15 серпня 2016 року пенсію за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2013-2015 роки.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV (1058-15) , однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (1788-12) (далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ), а за призначенням пенсії на підставі Закону № 1058-ІV (1058-15) вона звернулася вперше.

Враховуючи те, що позивач як працівник освіти у 2007 році набула право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII (1788-12) , та яку їй пенсійним органом було призначено, а потім припинено виплату у зв'язку із працевлаштуванням по спеціальності, то при зверненні ОСОБА_1 у 2016 році із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) відповідач повинен був призначити їй таку пенсію, а не переводити з одного виду пенсії на інший. Таким чином, підстав для застосування статті 45 Закону № 1058-IV, на що посилається відповідач, не було.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, є правильними.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають правовій позиції Верховного Суду України (постанови від 31 березня 2015 року № 21-612а14 та від 9 червня 2015 року № 21-550а15) у даній категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій, пов'язаних з розрахунком пенсії, та зобов'язання вчинити дії по призначенню пенсії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.