Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В., Мороз Л.Л., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі №759/13213/16-а за позовом ОСОБА_4 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,, -

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають в нездійсненні перерахунку та підвищення пенсії до прожиткового мінімуму;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати, починаючи з 01 вересня 2015 року, а саме: з 1 вересня 2015 року - 1074 гривень, з 1 січня 2016 року - 1130 гривень, з 1 грудня 2016 року -1208 гривень з урахуванням раніше виплачених сум, врахувавши, що розмір виплаченої їй пенсії не може бути нижчим від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та зобов'язати надалі проводити виплати відповідно до ст. 46 Конституції України та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 29 березня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві провести ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати починаючи з 21 березня 2016 року відповідно ст. ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" (928-19) та "Про державний бюджет на 2017 рік" (489-16) . В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасовано постанову Святошинського районного суду м.Києва від 29 березня 2017 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером та перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у розмірі 949 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, серії ААІ № НОМЕР_2.

15 липня 2016 року позивач звертався до пенсійного органу із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та виплатити йому різницю між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність та виплаченою йому пенсію за період з 01.01.2015 року та надалі проводити виплати.

Проте, листом від 10.08.2016 року № 746/01/Б-601 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України відмовило ОСОБА_4 у перерахунку пенсії. Також, у відповіді стверджується, що пенсія призначена і виплачується згідно з вимогами чинного законодавства.

Позивач вважаючи такі дії протиправними, відмову необґрунтованою, а свої законні права порушеними звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч нормам ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір страхового стажу позивача є меншим ніж передбачено частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 ).

Правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані нормами Закону № 1058-IV (1058-15) , частиною першої статті 26 якого встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що у 2017 році розмір прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 січня складає 1 247 гривень.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) ( далі - постанова КМ № 265) установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Судами встановлено, ОСОБА_4 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Загальний страховий стаж роботи позивача складає 25 років 7 місяців 8 дні.

У зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму з 01.09.2015 року, з 01.05.2016 року, з 01.12.2016 року пенсію позивачу перераховано. Оскільки після зазначеного перерахунку розмір пенсії не досяг 949 грн., до пенсії встановлено щомісячну державну адресну допомогу у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Розмір пенсії позивача становив: 1) з 01.09.2015 року - 949,00 грн.: 785,04 грн. - розмір пенсії, обчислений пропорційно наявному страхового стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії; 163,96 грн. - щомісячна державна адресна допомога відповідно до постанеш Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 (265-2008-п) ; 2) з 01.05.2016 року - 949,00 грн.: 825,98 грн. - розмір пенсії, обчислений пропорційно наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії; 123,02 грн. - щомісячна державна адресна допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 (265-2008-п) ; 3) з 01.12.2016 року - 949,00 грн.: 911,50 грн. - розмір пенсії, обчислений пропорційно наявному страхове стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії; 37,50 грн. - щомісячна державна адресна допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 (265-2008-п) .

Враховуючи те, що розмір страхового стажу позивача є меншим ніж передбачено частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.