Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 16 липня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 26 березня 2009 року та додаткове рішення Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ частини будинку, припинення права власності й визнання права власності на частину будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ частини будинку, усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням суду за нею та ОСОБА_1 визнано право власності на 21/100 частину будинку АДРЕСА_1 за кожною.

Просила провести поділ 42/100 частини будинку, виділивши їй дану частину будинку та стягнувши з неї на корить відповідачки грошову компенсацію вартості 21/100 частини будинку. Також, просила визнати за нею та за ОСОБА_1 право власності на частину вкладів після смерті матері - ОСОБА_3, за кожною.

У процесі розгляду справи ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги, зазначаючи, що ОСОБА_1 у вказаному будинку ніколи не проживала та має інше житло.

Просила припинити право власності ОСОБА_1 на 21/100 частину спірного будинку та визнати за нею право власності на 21/100 частину будинку.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 перешкоджає користуватись належною їй частиною вищезазначеного будинку.

Просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні належною їй частиною спірного будинку; провести поділ між нею та ОСОБА_2 42/100 частин будинку; встановити порядок користування земельною ділянкою біля будинку, згідно часток в праві власності на будинок.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнила та доповнила свої позовні вимоги, просила провести поділ 42/100 частин вказаного будинку згідно з 2 варіантом висновку експерта; виділити їй 21/100 частину будинку; встановити порядок користування земельною ділянкою згідно з 2 варіантом висновку експерта; стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, та витрат за виготовлення кадастрового плану земельної ділянки; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні майном; зобов'язати сторони провести переобладнання будинку в строк до двох місяців.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 жовтня 2008 року позов та зустрічний позов задоволено частково, проведено поділ 42/100 частин будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно з 2 варіантом висновку експерта; виділено ОСОБА_1 21/100 частину будинку, вартістю 21 771 грн., а ОСОБА_2 - 21/100 частини будинку, вартістю 17 378 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 200 грн. 50 коп. грошової компенсації; зобов'язано ОСОБА_1 вчинити дії щодо ізольованого користування приміщеннями; встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0, 0675 га згідно з 2 варіантом експертизи; виділено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 337, 5 кв. м., а ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 337, 5 кв. м., встановивши межі ділянок; виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спільне користування земельну ділянку площею 44, 0 кв. м.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 611 грн. 40 коп. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи та 81 грн. 90 коп. за виготовлення кадастрового плану, а всього - 693 грн. 30 коп.; повернуто ОСОБА_2 19 570 грн. 50 коп., внесених нею на депозитний рахунок суду.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 березня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено, припинено право власності ОСОБА_1 на 21/100 частину будинку АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 570 грн. 50 коп. грошової компенсації. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2009 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 21/100 частину будинку АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення та додаткового рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень апеляційного суду не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ частини будинку, припинення права власності й визнання права власності на частину будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ частини будинку, усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 26 березня 2009 року та додаткове рішення Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.