Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Романюка Я.М., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Полежаєва Надія Пантелеймонівна, приватний нотаріус Святецька Ірина Вікторівна, про визнання частково недійсними договору міни квартири і договору дарування 1/2 частини квартири, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визначення порядку користування квартирою, вселення та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про поділ спільного майна подружжя за касаційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 грудня 2008 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати частково недійсними договір міни квартири АДРЕСА_1, договору дарування 1/2 частини цієї квартири, визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, визначення порядку користування спірною квартирою, вселення в зазначену квартиру, оскільки діями відповідачів порушено його права.

У січні 2008 року ОСОБА_2. звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля "Опель Вектра", який є спільною сумісною власністю подружжя, і стягнути з ОСОБА_1. на її користь вартість зазначеної частки у розмірі 10 730 грн., як визначено у висновку спеціаліста.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23 грудня 2008 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано частково недійсним договір міни квартири АДРЕСА_1 в частині переходу квартири у власність у рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Визнано, що за цим договором квартира переходить у власність ОСОБА_2. у розмірі 50/100 часток, ОСОБА_1. у розмірі 37/100 частки, ОСОБА_3. у розмірі 13/100 частки. Визначено, що спірна квартира перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3., якому належить 63/100 частини квартири та ОСОБА_1., якому належить 37/100 квартири. Вселено ОСОБА_1. у спірну квартиру, визначено між сторонами порядок користування спірною квартирою, у решті позовних вимог відмовлено. Позов ОСОБА_2. задоволено, визнано, що автомобіль "Опель Вектра" є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_2. належить право власності у розмірі 1/2 частини автомобіля, стягнуто з ОСОБА_1. на її користь грошову компенсацію вартості зазначеної частки у розмірі 10 730 грн.

У касаційних скаргах ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. порушують питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про відмову в позові ОСОБА_1., мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційних скаргах доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5відхилити, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 23 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.