Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем 1 квітня 2001 року був укладений договір позики, згідно якого відповідач ОСОБА_2. отримав у позивача 9 400 доларів США. У зв'язку з тим, що гроші не були повернуті сторони уклали інший договір від 29 жовтня 2003 року про розстрочку на повернення боргу в сумі 40 400 грн., що еквівалентно 8 тис. доларів США, і є винагородою кредитора за здійснення ним позикових операцій, строк якого закінчувався 29 січня 2004 року. Але до часу звернення до суду борг не було повернуто. ОСОБА_1. просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2. на його користь заборгованість в сумі 40 400 грн., нарахування індексу інфляції в сумі 8 009 грн. та три проценти річних в сумі 1 992 грн., а всього 50 401 грн.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. борг в сумі 40 400 грн., нарахування індексу інфляції в сумі 8 009 грн. та три проценти річних в сумі 1 992 грн., а всього 50 401 грн.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2006 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2006 року у частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 8 009 грн. скасовано. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 42 392 грн. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Загальними умовами виконання зобов'язань є належне їх виконання.

Встановлено, що між сторонами було укладено договір позики.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позов ОСОБА_1. суди обґрунтовано виходили з того, що позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від простроченої суми на підставі статей 1048, 1050 ЦК України.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Керуючись статтями 335 - 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2006 року та рішення апеляційного суду Київської області від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.