Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Алуштинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, третя особа - ОСОБА_3, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду від 18 листопада 2008 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., Алуштинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, третя особа - ОСОБА_3, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку. Позивачка зазначала, що в січні 2006 року її батькові ОСОБА_4. на склад сім'ї з чотирьох осіб, а саме він - ОСОБА_4., вона - позивачка по справі ОСОБА_1., її син ОСОБА_3. та невістка - відповідачці по справі ОСОБА_2було надано в користування трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Однак подружнє життя в її сина та відповідачки не склалося і у вересні 2006 року вони припинили подружні стосунки, відповідачка забрала свої речі і з того часу в квартирі не проживає та інтересу до квартири не проявляє. Посилаючись на те, що відповідачка більше шести місяців не проживає в квартирі без поважних причин, позивачка з підстав, передбачених ст. 71 ЖК України, просила визнати її такою, що втратила права користуватися жилим приміщенням та зобов'язати Алуштинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішній справ України в Автономній Республіці Крим зняти її з реєстраційного обліку в спірній квартирі.

Рішенням Алуштинського міського суду від 18 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2. такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1та зобов'язано Алуштинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим скасувати реєстрацію ОСОБА_2. в зазначеній квартирі.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Алуштинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим скасувати реєстрацію ОСОБА_2. в квартирі АДРЕСА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вона більше шести місяців не проживає в квартирі без поважних причин.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_2. з квітня 2007 року проживає в Єгипті у зв'язку з працевлаштуванням у цій країні.

Визнаючи роботу відповідачки за кордоном неповажною причиною її непроживання в спірній квартирі суд послався на роз'яснення, які містяться в п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 (v0002700-85) .

Однак при цьому судом не взято до уваги, що в зазначеному пункті постанови Пленуму Верховного Суду України надано роз'яснення щодо підстав визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням по причині вибуття у зв'язку з роботою на інше постійне місце проживання, тобто з підстав, передбачених ст. 107 ЖК України, а позивачкою пред'явлено позов про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням з підстав, передбачених ст. 71 ЖК України.

Суд на зазначене уваги не звернув, хоча це має значення для вирішення питання про поважність причин непроживання відповідачки у спірній квартирі.

У зв'язку з цим ухвалення судом рішення без належної оцінки причин непроживання відповідачки в спірній квартирі є помилковим.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду від 18 листопада 2008 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.