Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства "Макарівське АТП 13240" про стягнення заборгованості із заробітної плати та зобов'язання видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2008 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з названим позовом.

Зазначав, що він працював у Відкритому акціонерному товаристві "Макарівське АТП 13240" (далі - ВАТ "Макарівське АТП 13240") водієм автобуса з 1970 року по 1990 рік, а 27 квітня 1986 року перебував у відрядженні в м. Прип'яті, де виконував роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 січня 1999 року йому призначено пенсію як інваліду ІІ групи за захворюванням, пов'язаним із роботою з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пенсія призначена на підставі довідки відповідача від 7 квітня 1999 року, в якій розмір його заробітку за роботу в зоні відчуження вказано в сумі 74,35 крб.

Оскільки відповідачем при нарахуванні заробітної плати за роботу в зоні відчуження був занижений її розмір, а саме: не оплачено всі відпрацьовані години, не враховано належну кратність, надбавку за класність, доплати за роботу у вихідний день і за роботу в понаднормовий час, позивач просив суд поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права, стягнути з ВАТ "Макарівське АТП 13240" заборгованість із заробітної плати за роботу в зоні відчуження 27 квітня 1986 року в розмірі 108 грн. 85 коп. та зобов'язати відповідача видати йому довідку про заробіток в зоні відчуження в сумі 162 крб. 12 коп.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 травня 2007 року позов задоволено: стягнуто з ВАТ "Макарівське АТП 13240" на користь позивача 108 грн. 85 коп. заборгованості із заробітної плати та зобов'язано відповідача видати позивачу довідку про заробіток за роботу 27 квітня 1986 року протягом 17 годин в зоні відчуження в м. Прип'яті Київської області в розмірі 162 крб. 12 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2008 року заочне рішення місцевого суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та залишення в силі заочного рішення місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції неправильно застосував норму ст. 233 КЗпП України щодо дії закону в часі, а також вирішив питання про права та обов'язки Пенсійного фонду України, не залучивши відповідне управління фонду до участі в справі.

Проте повністю погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України рішення місцевого суду підлягає скасуванню апеляційним судом з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

В позові ОСОБА_1. заявив вимоги до відповідача про видачу йому належної довідки про розмір заробітної плати, а будь-яких вимог до управління Пенсійного фонду не порушував.

Обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати передбачено ст. 49 КЗпП України.

Примус суду виконати цей обов'язок роботодавцем щодо працівника не є вирішенням питання про права та обов'язки третіх осіб, зокрема, про права та обов'язки Пенсійного фонду України.

За таких обставин відсутні визначені ст. 311 ЦПК України підстави для скасування рішення місцевого суду та направлення справи на новий розгляд, а тому колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, у зв'язку з чим його ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2008 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.