Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6; за позовами третіх осіб, які заявляють самостійні позовні вимоги: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11- до Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України, товариства з обмеженою відповідальністю "Азовзалізобетон" в особі арбітражного керуючого справами ОСОБА_12, ОСОБА_13про поновлення строку позовної давності для звернення до суду, визнання недійсним договору купівлі - продажу державного майна в частині купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, про визнання права власності на займані приміщення в цьому будинку, про зобов'язання Маріупольської міської ради прийняти цей будинок до комунальної власності, за касаційною скаргою ОСОБА_13на рішення апеляційного суду Донецької області від 29 січня 2008 року,

Позивачі: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_5., що діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_6, звернулися до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26 жовтня 2007 року поновлено ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. строк позовної давності для звернення до суду.

У задоволенні позовів ОСОБА_1., ОСОБА_2., що діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., що діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_., ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. до Донецького регіонального відділення, ТОВ "Азовзалізобетон" в особі арбітражного керуючого справами ОСОБА_12., ОСОБА_13. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу державного майна від 8 жовтня 1993 року орендним виробничим підприємством "Азовзалізобетон" у частині купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, визнання права власності на приміщення № 3, 4, 17, 24, 27, 33, 34 цього буднику та про зобов'язання Маріупольської міської ради прийняти цей будинок до комунальної власності - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 29 січня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1., ОСОБА_2., що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., що діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_., ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна в частині купівлі-продажу будинку, зобов'язання Маріупольської міської ради прийняти цей будинок до комунальної власності задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу державного майна, укладений 8 жовтня 1993 року між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна і організацією орендарів орендного виробничого підприємства "Азовзалізобетон" м. Маріуполя, посвідчений Першою Донецькою державною нотаріальною конторою реєстр № 2-4105, у частині купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язано Маріупольську міську раду прийняти будинок АДРЕСА_1 в комунальну власність. Це ж рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1., ОСОБА_2., що діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., що діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_8., ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. про визнання права власності на займані приміщення в будинку АДРЕСА_1 залишено без змін.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_13. подав до Верховного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2007 року апеляційні скарги ОСОБА_1. та ОСОБА_4. на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26 жовтня 2007 року прийняті до апеляційного розгляду (а.с. 31).

Апеляційним судом Донецької області від 29 січня 2008 року рішення суду першої інстанції переглянуто з ухваленням нового рішення.

Проте ст. 12 ГПК України зі змінами, внесеними Законом України від 15 грудня 2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) (далі - Закон № 483-V (483-16) ), визначено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону № 483-V (483-16) , який набрав чинності з 29 грудня 2006 року, судові рішення у справах, передбачених п. 2 Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.

Апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені місцевими загальними судами до набрання чинності Законом № 483 -V від 15 грудня 2006 року (483-16) і не набрали законної сили, подаються до відповідних апеляційних господарських судів за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Апеляційні скарги та справи за апеляційними скаргами, які після набрання чинності Законом № 483-V від 15 грудня 2006 року (483-16) не розглянуті апеляційними загальними судами, передаються для розгляду відповідним апеляційним господарським судам виходячи з того, яким місцевим господарським судом підлягала б розгляду справа відповідно до положень Закону № 483 -V (483-16) .

За таких обставин рішення апеляційного суду не можна визнати законним і обґрунтованим, оскільки апеляційний суд після 29 грудня 2006 року не мав процесуальних повноважень для перегляду рішення місцевого суду, ухваленого у справі за спором щодо приватизації державного майна.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_13задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 29 січня 2008 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду Донецької області для вирішення питання про підсудність.

Ухвала оскарженню не підлягає.