Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Яреми А.Г.

Суддів: Жайворонок Т.Є., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Перепічая В.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню,

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Костянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню.

Позивач зазначив, що він знаходився на військовій службі та відносився до складу військовослужбовців, які були направлені для проходження військової служби за кордон. На час звільнення мав календарну вислугу 32 роки. Так як при звільненні відповідач не провів з ним всіх розрахунків, передбачених, діючим законодавством, а саме недоплатив надбавку за безперервну службу, просив суд стягнути з відповідача на його користь 15 307 грн. 41 коп.

Рішенням Костянтинівського районного суду Донецької області від 24 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2006 року рішення Костянтинівського районного суду Донецької області від 24 липня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2006 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 4 цього Кодексу визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що вимоги ОСОБА_1 зводяться до визнання незаконними дій Костянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату щодо відмови у виплаті заборгованості по грошовому забезпеченню.

Враховуючи вищевикладене та те, що спір виник за зверненням ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в справі з підстав, передбачених п.1 ст. 205, ч.1 ст. 340 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського районного суду Донецької області від 24 липня

2006 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 18 вересня 2006 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.