Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Пшонки М.П., Григор'євої Л.І.,

Данчука В.Г., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк (далі - ВАТ КБ) "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" до ОСОБА_1, третя особа - приватне підприємство (далі - ПП) "Автомар", про стягнення заборгованості за договором поруки, за касаційною скаргою ВАТ КБ "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" на рішення апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2007 року,

У січні 2007 року ВАТ КБ "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що кредитним договором від 12 травня 2004 року надано ПП "Автомар" кредит у сумі 150 тис. доларів США під 15,5 % строком до 11 травня 2005 року. На забезпечення виконання зобов'язання ПП "Автомар" між позивачем та власником ПП "Автомар" - ОСОБА_1 - укладено договір поруки, яким передбачена їх солідарна відповідальність перед банком. У зв'язку з тим, що зобов'язання за кредитним договором не виконано, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2007 року позов ВАТ КБ "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" задоволено. Стягнуто на його користь із ОСОБА_1 заборгованість за договором поруки в розмірі 1 млн. 22 тис. 397 грн. 90 коп. та судові витрати в сумі 1 тис. 730 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2007 року рішення районного суду скасовано, відмовлено ВАТ КБ "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ВАТ КБ "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що заборгованість за відповідним кредитним договором було стягнуто рішенням господарського суду від 19 грудня 2005 року.

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 12 травня 2004 року позивач надав приватному підприємству "Автомар" (далі - Позичальник або ПП "Автомар") кредит у сумі 150 тис. доларів США строком по 11 травня 2005 рік на умовах сплати Позичальником 15,5% річних. На забезпечення виконання зобов'язання Позичальника перед ВАТ КБ "Надра" за кредитним договором від 12 травня 2004 року було укладено договір поруки від 12 травня 2004 року між кредитором та ОСОБА_1 Свої договірні зобов'язання за кредитним договором від 12 травня 2004 року ПП "Автомар" не виконало.

Станом на 11 січня 2005 року заборгованість ПП "Автомар" перед банком склала: 3 тис. 907, 83 доларів США - сума відсотків за користування кредитом. 12 січня 2005 року кредитором було направлено поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання за договором поруки від 12 травня 2004 року. Але в порушення умов вказаного договору ОСОБА_1 заборгованість не погасив.

Згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 19 грудня 2005 року у справі № 46/252-05 (на яке посилається апеляційний суд Харківської області) було стягнуто заборгованість із ПП "Автомар" за кредитним договором від 12 травня 2004 року, договором про відкриття акредитивної лінії та обслуговування акредитивів від 6 липня 2004 року та кредитним договором від 12 травня 2004 року.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання згідно з кредитним договором від 12 травня 2004 року між ВАТ КБ "Надра" та відповідачем було укладено договір поруки від 12 травня 2004 року, який є підставою стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Рішення господарського суду стосується лише стягнення боргу з ПП "Автомар", а про стягнення суми заборгованості з поручителя - ОСОБА_1 у вказаному рішенні не зазначено. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, доводи апеляційного суду про те, що наявність рішення господарського суду про стягнення з боржника суми боргу звільняє поручителя від обов'язку солідарної відповідальності, є помилковими.

Однак при вирішенні спору та прийнятті рішення про відмову в позові, апеляційний суд не взяв до уваги вимоги ст. 559 ЦК України, та не встановив коло тих юридичних фактів, які б могли свідчити про припинення поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, апеляційний суд у порушення ст. ст. 309, 311 ЦПК України не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Сумське регіональне управління "Слобожанщина" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2007 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.