Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Пшонки М.П., Григор'євої Л.І.,

Данчука В.Г., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24 вересня 2007 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період передвиборної агітації, будучи кандидатом у депутати Чернігівської міської ради та в народні депутати Верховної Ради України, відповідач розповсюдив шляхом виступу на теледебатах представників партій інформацію, що порочить його честь і гідність. Позивач просив зобов'язати ОСОБА_2 спростувати відомості, які не відповідають дійсності.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 вересня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як установлено судом, 23 березня 2006 року, о 21 годині, в прямому ефірі на каналі ТРА "Новий Чернігів" проходили політичні теледебати за участю представника Соціалістичної партії України ОСОБА_2 та представника Блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція" ОСОБА_3, сторони у справі були кандидатами в депутати від зазначених політичних сил, публічними особами. У запитанні В. ОСОБА_2 зазначив: "Мені цікаво: на яких умовах у вашій партії з'являються люди, які за інформацією, яку знають у нашому місті Чернігові, просто очолюють злочинні групування. Це ОСОБА_1." При ухваленні рішення ця обставина була предметом обговорення судом.

Проте з висновком суду про те, що оспорювана позивачем інформація не підлягає спростуванню, погодитись не можна і підлягає додатковій перевірці.

Дійсно, свобода дотримуватись своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих ст. 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в п. 2 цієї статті. Крім того, поряд з цією інформацією чи даними, що підлягають перевірці, ст. 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму погляду.

Суд по суті визнав, що викладені відповідачем відомості є негативними, але в рішенні конкретно не зазначено, чи могло це бути підставою до задоволення позову.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що згідно ст. - 47-1 Закону України "Про інформацію" вказана інформація не підлягає спростуванню, оскільки являється оціночним судженням відповідача.

При цьому суд не звернув уваги на необхідність розрізняти факти та оціночні судження і не врахував, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - неможливо.

З урахуванням наведеного, суду необхідно дати належну оцінку висловлюванням ОСОБА_2, а саме: чи це висловлювання є оціночним судженням відповідача, чи це встановлений факт.

Крім того, суд не врахував, що відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 "Про застосування судом законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (v0007700-90) відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. Позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.

Цих вимог суд не врахував, залишивши поза увагою доводи позивача, що зазначені в статті факти не відповідають дійсності.

З урахуванням наведеного суду необхідно з'ясувати: чи висловлювання, які прозвучали в теледебатах і оспорюванні позивачем, є оціночними чи фактами; чи їх негативні частини принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1

На зазначені порушення вимог закону апеляційний суд не звернув уваги, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 24 вересня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.