У Х В А Л А-
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.І.,
суддів: Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,
Данчука В.Г., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Рожнятівської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих про визнання недійсним рішення Рожнятівської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 18 березня 2004 року № 4 про повернення жилого будинку та визнання права власності на будинок, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2008 року,
встановила:
У 2004 році ОСОБА_1. звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що жилий будинок, який розташований у с. Спас Рожнятівського району, належав на праві власності ОСОБА_3, і в 1949 році на законних підставах був наданий сім'ї ОСОБА_3. в рахунок майна, залишеного ними в Польщі.
Зазначав, що в 2003 році ОСОБА_3 усе своє майно на випадок своєї смерті заповів йому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Посилаючись на неможливість отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки рішенням Рожнятівської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 18 березня 2004 року № 4 спірний будинок повернуто відповідачу як незаконно конфіскований в 1949 році, позивач просив визнати рішення Рожнятівської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 18 березня 2004 року № 4 недійсним та визнати за ним право власності на спірний будинок.
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2008 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2007 року, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2008 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що судом 1 жовтня 2007 року проголошено рішення за відсутності відповідача.
3 жовтня 2007 року ОСОБА_2 було направлено копію рішення суду від 1 жовтня 2007 року.
4 січня 2008 року ОСОБА_2. подана апеляційна скарга та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або особи у разі його пропущення з поважних причин.
Відхиляючи заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив із того, що обставини, які зазначив відповідач, не можуть бути доказом пропуску строку з поважних причин.
Однак такий висновок зроблено апеляційним судом без належного врахування доводів заявника про поважність причин пропуску встановленого законом строку.
Зокрема, ОСОБА_2 зазначав, що в силу похилого віку та хвороби не міг вчасно оскаржити рішення суду, з цієї ж причини не був присутній і в судовому засіданні, в якому проголошувалось рішення суду. Про прийняте рішення дізнався з надісланої йому поштою копії рішення із запізненням, однак у зв'язку з тим, що строк доручення, виданого ним представнику, закінчився 5 вересня 2007 року ( а.с. 138), нове доручення через стан здоров'я видане ним лише 25 грудня 2007 року, а самостійно подати скаргу у зв'язку з юридичною необізнаністю він не міг, тому апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження подав лише 4 січня 2008 року.
За таких обставин висновок суду про неповажність причин пропуску строку на оскарження рішення суду не можна визнати обґрунтованим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2008 року скасувати, передати питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор'єва Судді: В.І. Гуменюк В.Г. Данчук В.Й. Косенко М.П. Пшонка