Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Донця О.Є.,

секретарі судового засідання Вишняк О. М., Цап І.М.,

за участю:

представника відповідача Несімко М.П.,

третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_8 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, Реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції Львівської області, треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

У січні 2014 року ОСОБА_8 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Городоцької районної державної адміністрації (надалі - Городоцька РДА), Реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції (надалі - Реєстраційна служба Городоцького РУЮ), у якій просила визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Городоцької РДА від 21 листопада 1997 року № 727, визнати протиправним і скасувати реєстрацію права власності на тимчасову дерев'яну споруду без фундаментів в АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться тимчасова дерев'яна споруда без фундаментів, яка примикає до належного позивачу капітального нежитлового приміщення АДРЕСА_2. У листопаді 2013 року їй стало відомо, що вказана споруда як об'єкт нерухомості зареєстрована на праві власності за ОСОБА_9, яка набула її за договором купівлі-продажу від 6 листопада 2009 року. Зазначена споруда була відчужена на користь ОСОБА_9 ОСОБА_11, який набув її у власність за розпорядженням голови Городоцької РДА від 21 листопада 1997 року № 727, а право власності на таку споруду було зареєстроване за ОСОБА_11 Городоцьким БТІ.

Як вважає позивач, реєстрація вказаної споруди як об'єкта нерухомості перешкоджає їй реалізувати право щодо набуття земельної ділянки по АДРЕСА_2, а окрім того, дана споруда, яка примикає до належного їй приміщення АДРЕСА_2, затуляє частину стіни такого приміщення, унеможливлює доступ до цього приміщення, чим створює перешкоди у користуванні належним їй майном.

Оформлення права власності на зазначену вище споруду по АДРЕСА_1, на думку позивача, було здійснене протиправно.

На думку позивача, розпорядження голови Городоцької РДА від 21 листопада 1997 року № 727, а також реєстрація права власності на тимчасову дерев'яну споруду без фундаментів в АДРЕСА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року закрито провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги визнати протиправними та скасувати реєстрацію право власності на тимчасову дерев'яну споруду без фундаментів в АДРЕСА_1. В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 21 листопада 1997 року № 727 "Про затвердження акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації крамниці в АДРЕСА_1.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року рішення суду першої інстанції було скасовано. За наслідками касаційного оскарження, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2015 року зазначену постанову було скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач є власником приміщення АДРЕСА_2. Право власності в позивача виникло за договором купівлі-продажу приміщення, посвідченим 11.11.1998 державним нотаріусом Городоцької ДНК та зареєстрованим за № 1-3120, право власності на приміщення було зареєстроване КП Городоцьке РБТІ 15.06.2012.

До належного позивачу приміщення АДРЕСА_2 примикає прибудова - нежитлова будівля АДРЕСА_1 площею 10,1 кв.м. Зазначена будівля на час розгляду справи належить на праві власності ОСОБА_9, яка набула її за договором купівлі-продажу, посвідченим 06.11.2009 приватним нотаріусом Городоцького РНО Тимофеєвою А.М. та зареєстрованим за № 1274, у попереднього власника ОСОБА_11 Право власності на будівлю за ОСОБА_9 було зареєстроване КП Городоцьке РБТІ 06.01.2010.

Судом також встановлено, що перший власник нежитлової будівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_11 набув право власності на будівлю за розпорядженням голови Городоцької РДА № 727 від 21.11.1997. Зазначене підтверджується реєстраційним свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 17.02.1998 виданим Самбірським МБТІ, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 24346176 від 04.11.2009.

Оскаржуване розпорядження голови Городоцької РДА № 727 від 21.11.1997 року було прийняте у зв'язку з завершенням будівництва нежитлової будівлі АДРЕСА_1 яка призначалася для експлуатації як крамниця. Виходячи зі змісту розпорядження № 727 від 21.11.1997, ним, у відповідності до норм ДБН А.3.1-3-94, було затверджено акт Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту по АДРЕСА_1 підприємця ОСОБА_11 до експлуатації. У подальшому, на підставі такого розпорядження, за ОСОБА_11 було зареєстровано право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на території міста (у даному випадку - м. Городок) повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, на час прийняття спірного розпорядження Городоцької РДА № 727, відносилися до відання виконавчого комітету міської ради, а не районної державної адміністрації. А тому, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта по АДРЕСА_1 й затвердження відповідного акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту (розташованого на території міста) до експлуатації повинно було здійснюватися не районною державною адміністрацією, а виконавчим комітетом міської ради.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано не погодився з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне..

Основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на момент прийняття спірного рішення визначався Державними будівельними нормами А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення", які були затверджені Наказом Держкоммістобудування України №48 від 05.10.1994.

Відповідно до 1.1 будівельних норм, закінчені будівництвом і підготовлені до експлуатації відповідно до затвердженого проекту об'єкти підлягають введенню в експлуатацію в порядку, який встановлений чинним законодавством.

Пунктом 3.1 ДБН.А.3.1-3-94 визначалося, що об'єкти, які не є державною власністю, рекомендується вводити в експлуатацію за рішенням, що приймається державною технічною комісією. Згідно з п.3.2 ДБН.А.3.1-3-94, державні технічні комісії призначаються районними та міськими виконкомами місцевих Рад народних депутатів. В окремих випадках за дорученням виконкомів місцевих Рад народних депутатів державні технічні комісії можуть призначатися місцевими органами Державного архітектурно-будівельного контролю. В силу п.3.9 ДБН.А.3.1-3-94 результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії, в якому приймається рішення про готовність до введення об'єкта в експлуатацію. Згідно з п.3.10 ДБН.А.3.1-3-94, акт державної технічної комісії затверджується органом, який призначив комісію. Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є рішенням про готовність до введення в експлуатацію об'єкта, підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт.

Яук встановлено судом апеляційної інстанції та вбається з відповіді міського голови м. Городка № 0202/2298 від 19.09.2014, Державні технічні комісії з питань приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів створювались розпорядженнями голови райдержадміністрації. Тобто міською радою такі комісії не створювалися.

Отже, як правильно вважає суд апеляційної інстанції, виконавчий комітет Городоцької міської ради не міг затверджувати зазначений акт, оскільки Державні технічні комісії з питань приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів створювались розпорядженням голови райдержадміністрації.

Згідно із п.3 Указу Президента України № 252/92 від 14.04.1992 (252/92) "Про Положення про місцеву державну адміністрацію", місцева державна адміністрація є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів щодо прийнятих ними рішень, узятих зобов'язань та покладених на них законодавством обов'язків у тій їх частині, яка не суперечить Закону України "Про Представника Президента України" (2167-12) та Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (533-12) .

Відповідно до абз. 7 пп. 3 п. 21 Положення про місцеву державну адміністрацію, затвердженого указом Президента України № 252/92 від 14.04.1992 (252/92) , районна державно адміністрація призначає державні приймальні комісії, затверджує акти про приймання в експлуатацію об'єктів житлово-цивільного призначення, а також бере участь у прийманні в експлуатацію інших об'єктів, розташованих на відповідній території. Зазначене відповідає статті 13 Закону України "Про основи містобудування", яка відносить до компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері містобудування на відповідних територіях проведення робіт, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

В силу пп.1 пп. "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР, до компетенції виконавчих органів міських рад також було віднесено повноваження (делеговані повноваження) щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством. Зазначене узгоджується зі ст. 14 Закону України "Про основи містобудування", яка відносить до компетенції виконавчих комітетів міських Рад народних депутатів у сфері містобудування інші питання містобудівної діяльності відповідно до законодавства, а отже й питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .

Разом з тим, відповідно до сатті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів належали органам виконавчої влади до яких відносяться районні державні адміністрації та могли бути делеговані органам місцевого самоврядування у порядку встановленому законом.

Окрім цього варто зазначити, що делегування повноважень не позбавляє суб'єкта (в даному випадку органа виконавчої влади) зазначених повноважень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 18.11.1997, крамниця загальною площею 10,1 кв. м. готова до введення в експлуатацію.

Вказаний акт затверджено розпорядженням Голови Городоцької державної районної адміністрації № 727 від 21.11.1997, яке прийняте в межах повноважень, які визначені чинним законодавством.

Таким чином, як правильно вважає суд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень у відповідача для прийняття спірного рішення є помилковим.

Спірне рішення є актом разової дії, яким було затверджено акт Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації. Судом не встановлено невідповідності вимогам нормативних актів даних, які відображені в даному акті, а також неправомірності дій посадових осіб які його складали.

На підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 727 від 21.11.1997 Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано за гр. ОСОБА_11 право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.

Районним бюро технічної документації на вказане приміщення крамниці видано технічний паспорт із технічним описом і визначенням зносу.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_2 від 17.12.1998 приватному підприємцю ОСОБА_11 Городоцькою міською радою надано у постійне користування 0,0012 га для встановлення та обслуговування торгового павільйону.

У подальшому вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.11.2009 було продано ОСОБА_9. Даний договір нотаріально посвідчений.

Відповідно до Рішення Городоцької міської ради № 2036 від 10.07.20014, земельну ділянку передано в оренду третій особі строком на п'ять років для обслуговування нежитлової будівлі.

Таким чином на підставі спірного рішення виникли певні суспільні відносини, в т.ч. реалізоване право власності третьою особою. Зокрема, останньою на протязі більше як 4 років дане приміщення відкрито використовується за призначенням (крамниця), сплачуються відповідні платежі по його утриманню та використанню.

Є непідтвердженим належними та допустимими доказами посилання позивача на те, що реєстрація вказаної споруди як об'єкта нерухомості перешкоджає йому реалізувати своє право щодо набуття земельної ділянки у власність.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 727 від 21.11.1997 "Про затвердження акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації крамниці в АДРЕСА_1, оскільки вказане розпорядження є правомірним та прийняте в межах повноважень, які визначені чинним законодавством.

Судом апеляційної інстанції повно встановлено обставини справи, дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовлено в задоволенні адміністративного позову, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.