Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Цвіркуна Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р.

у справі № 807/1516/14 (876/7138/14)

за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"

до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу, -

У квітні 2014 року Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі - позивач, КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода") звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області), в якому просило суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню 26 березня 2014 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання - комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69, по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 30 серпня 2013 року № 75, рішення про проведення якої оформлене наказом від 13 березня 2014 року № 305 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання", в частині порушення вимог підпункту 20.1.1 пункту 20.1 статті 20, пункту 21.1 статті 21, статей 77- 79 Податкового кодексу України та частини 2 статті 19 Конституції України; визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 13 березня 2014 року № 305 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р., адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 13 березня 2014 року № 305 прийнято рішення про проведення на підставі статті 20 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України документальну невиїзну перевірку суб'єкта господарювання - комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69 (статті 100 Податкового кодексу України), рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 30.08.2013 № 75 (статті 100 Податкового кодексу України).

ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області повідомленням № 1957/10/07-01-15-01 від 13 березня 2014 р. було запрошено платника податків - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" на 11:00 год. 26 березня 2014 р. до каб. № 203 до ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ та складання протоколів на посадових осіб.

26 березня 2014 р. на підставі наказу від 13 березня 2014 року № 305 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання" було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", за результатами якої складено акт № 845/07-01-15-01 від 26 березня 2014 року, згідно висновків якого встановлено порушення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, зокрема порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість. Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України здійснено розрахунок штрафних санкцій за порушення строку сплати (перерахування) податків у сумі 76 756 грн.

Судом першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, позовні вимоги було задоволено, оскільки відповідачем не доведено наявність визначених Податковим кодексом України (2755-17) підстав для проведення позапланової перевірки відповідача. Наказ про призначення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, хоч і були вручені позивачу до початку проведення перевірки, однак не містять посилань на обставини, за яких у податкового органу наявне право для призначення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) - органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Положеннями пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов статті 79 ПК України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Норми, що регулюють порядок та підстави проведення цього виду перевірки, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом.

Таким чином, Податковим кодексом України (2755-17) не встановлено прямої вимоги щодо зазначення в наказі про проведення перевірки суб'єкта господарювання підстав для проведення позапланових перевірок. Однак, нормами статті 79 Податкового кодексу України встановлено обмеження податкового органу проводити документальні позапланові невиїзні перевірки за відсутності обставин, передбачених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України. Відтак, колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом не доведено наявність обставин, які б слугували підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки. Доводи касаційної скарги щодо того, що перевірка позивача була призначена з підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не приймаються судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивача письмового запиту податкового органу, наявність якого є обов'язковою умовою для призначення перевірки з підстави, передбаченої підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. у справі № 807/1516/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.