Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Єрьоміна А.В. Стрелець Т.Г. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представників: Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Пелех Ю.В., Північного офісу Державної аудиторської служби України Обєщенка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку у залі суду справу за позовом Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Житомирській області до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор") про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів за касаційною скаргою ДП "Житомирський облавтодор" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року

У лютому 2013 року ДФІ в Житомирській області у Житомирському окружному адміністративному суді пред'явила позов до ДП "Житомирський облавтодор" про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що під час ревізії, проведеної службовими особами ДФІ в Житомирській області, встановлено, що ДП "Житомирський облавтодор" вчасно не проводилася претензійно-позовна робота по відшкодуванню дебіторської заборгованості, що призвело до пропущення термінів позовної давності та втрати боржника у зобов'язанні, чим завдано матеріальної шкоди підприємству на відповідні суми, розмір яких обґрунтовано актом ревізії.

Також встановлено, що структурними підрозділами ДП "Житомирський облавтодор" до актів приймання виконаних підрядних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг за період, що перевірявся включено вартість роботи машин та механізмів, які фактично у даному періоді не використовувались і робота яких документально не підтверджена. Ці витрати були оплачені за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, ревізією виявлені факти зайвого нарахування і виплати заробітної плати та доплат.

У зв'язку із виявленими порушеннями законодавства у сфері фінансів відповідачеві була внесена вимога про усунення таких порушень.

У добровільному порядку вимога не виконана.

Вважає, що вимога щодо усунення порушень від 21 грудня 2012 року № 06-06-17/9562 року є законною, а тому вона підлягає виконанню у примусовому порядку.

Просила:

- зобов'язати ДП "Житомирський облавтодор" відшкодувати завдану матеріальну шкоду на загальну суму 3 097 639,32 грн.;

- зобов'язати ДП "Житомирський облавтодор" відобразити дебіторську заборгованість на загальну суму 2 829 811,92 грн. (в т.ч. стосовно порушень в частині закупівлі товарно-матеріальних цінностей за завищеними цінами в сумі

2 813 227,92 грн. та в частині зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати в сумі 16 584,00 грн.);

- стягнути з ДП "Житомирський облавтодор" кошти в сумі 950 412,96 грн., а саме: - 709324,08 грн. на користь державного бюджету України; - 15896,00 грн. на користь Миропільського сільського бюджету Романівського району; - 2768,00 грн. на користь Романівського бюджету; - 1230,82 грн. на користь Стрижівського сільського бюджету Любарського району; - 1176,58 грн. на користь Глезненського сільського бюджету Любарського району; - 2535,80 грн. на користь Березівського сільського бюджету Любарського району; - 2543,10 грн. на користь Андрушівського міського бюджету; - 95,96 грн. на користь Каменівського сільського бюджету Андрурушівського району; - 195,37 грн. на користь Любимівського сільського бюджету Андрушівського району; - 98600,00 грн. на користь Мірчанського сільського бюджету Радомишльського району; - 99000,00 грн. на користь Котівського сільського бюджету Радомишльського району; - 9882,93 грн. на користь Овруцького міського бюджету; - 256,67 грн. на користь Словечанського сільського бюджету Овруцького району; - 349,69 грн. на користь Гошівського сільського бюджету Овруцького району; - 531,92 грн. на користь Кирданівського сільського бюджету Овруцького району; - 1350,05 грн. на користь Жовтневого сільського бюджету Олевського району; - 932,89 грн. на користь Новобілокоровицького сільського бюджету Олевського району; - 1690,61 грн. на користь Жубровицького сільського бюджету Олевського району; - 849,68 грн. на користь Комсомольського сільського бюджету Олевського району; - 516,49 грн. на користь Бучманівського сільського бюджету Олевського району; - 152,92 грн. на користь Радовельського сільського бюджету Олевського району; - 533,40 грн. на користь Кам'янського сільського бюджету Олевського району.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, залишеною без зміни Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано ДП "Житомирський облавтодор" відобразити дебіторську заборгованість на загальну суму 2824336,53 грн.

Стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" кошти в сумі 950 412,96 грн., а саме: - 709324,08 грн. на користь державного бюджету України; - 15896,00 грн. на користь Миропільського сільського бюджету Романівського району; - 2768,00 грн. на користь Романівського бюджету; - 1230,82 грн. на користь Стрижівського сільського бюджету Любарського району; - 1176,58 грн. на користь Глезненського сільського бюджету Любарського району; - 2535,80 грн. на користь Березівського сільського бюджету Любарського району; - 2543,10 грн. на користь Андрушівського міського бюджету; - 95,96 грн. на користь Каменівського сільського бюджету Андрурушівського району; - 195,37 грн. на користь Любимівського сільського бюджету Андрушівського району; - 98600,00 грн. на користь Мірчанського сільського бюджету Радомишльського району; - 99000,00 грн. на користь Котівського сільського бюджету Радомишльського району;

- 9882,93 грн. на користь Овруцького міського бюджету; - 256,67 грн. на користь Словечанського сільського бюджету Овруцького району; - 349,69 грн. на користь Гошівського сільського бюджету Овруцького району; - 531,92 грн. на користь Кирданівського сільського бюджету Овруцького району; - 1350,05 грн. на користь Жовтневого сільського бюджету Олевського району; - 932,89 грн. на користь Новобілокоровицького сільського бюджету Олевського району; - 1690,61 грн. на користь Жубровицького сільського бюджету Олевського району; - 849,68 грн. на користь Комсомольського сільського бюджету Олевського району; - 516,49 грн. на користь Бучманівського сільського бюджету Олевського району; - 152,92 грн. на користь Радовельського сільського бюджету Олевського району; - 533,40 грн. на користь Кам'янського сільського бюджету Олевського району.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП "Житомирський облавтодор" подало касаційну скаргу.

В касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що ДФІ в Житомирській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в ДП "Житомирський облавтодор" за ІІ-ІV квартал 2010 року, 2011 рік та завершений звітний період 2012 року, якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 13 листопада 2012 року № 06-06-09/093.

21 грудня 2012 року ДФІ в Житомирській області направлено директору ДП "Житомирський облавтодор" лист № 06-06-17/9562 про усунення виявлених ревізією в ДП "Житомирський облавтодор" порушень законодавства з фінансових питань. Зміст вимог, які пред'явлено ДФІ в Житомирській області, полягав у зобов'язанні підприємства вжити заходів по відшкодуванню дебіторської заборгованості; поверненні підрядними організаціями понесених підприємством зайвих виплат внаслідок завищення вартості виконаних робіт; проведенні претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених підприємством сум; проведенні претензійно-позовної роботи з орендарями та отримувачами послуг щодо відшкодування останніми безоплатно отриманих послуг; проведенні позовної роботи щодо повернення позики, виданої працівникам апарату управління; стягненні з винних осіб нестачі товарно-матеріальних цінностей; проведенні претензійно-позовної роботи з постачальниками щодо відшкодування завданої останніми шкоди внаслідок придбання бітуму та ПММ за завищеними цінами.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги у добровільному порядку, з метою стягнення завданих відповідачем державному бюджету збитків ДФІ у Житомирській області звернулася до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності з боку позивача наявності підстав для стягнення з відповідача заподіяних ним збитків. Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права на звернення до суду із позовом про стягнення, а також об'єктивності висновків акту ревізії.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (499/2011) (далі - Положення) визначено, що Державна фінансова інспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 7 Положення Державна фінансова інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Згідно з пунктом 6 Положення Державна фінансова інспекція має право в установленому порядку, зокрема, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України.

За приписами підпунктів 1, 2 пункту 4 Положення Держфінінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведені норми узгоджуються з приписами пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Згідно з пунктом 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом України в постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14, від 18 вересня 2014 року у справі № 21-332а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-461а14.

Аналізуючи позицію судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості розрахунку розміру збитків, заявлених відповідачем до стягнення, з якою не погоджується заявник касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 950 412,96 грн. на користь державного, міських та сільських бюджетів, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в розділі 10 акту ревізії викладено висновки ревізорів щодо правильності визначення вартості будівництва та фактичних обсягів виконаних робіт ДП "Житомирський облавтодор" за період, за який здійснено перевірку.

За результатами ревізій в структурних підрозділах ДП "Житомирський облавтодор" шляхом дослідження первинних документів, підтверджуючих вартість експлуатації машин і механізмів, включеної до вартості підрядних робіт, Інспекцією встановлено, що структурними підрозділами ДП "Житомирський облавтодор" до актів приймання виконаних підрядних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг включено вартість роботи машин та механізмів (автогрейдер, екскаватор, бульдозер, каток, трактор, навантажувач, кущоріз тощо), які фактично в даному періоді не використовувалися і робота яких документально не підтверджена, внаслідок чого порушено вимоги пункту 3.3.10.1 Державних будівельних норм України Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт, оплачених за рахунок бюджетних коштів, на загальну суму 592 893,95 грн.

Вказані порушення встановлено в філіях "Малинський райавтодор" в сумі 67089,05 грн., філії "Ємільчинський райавтодор" в сумі 43497,64 грн., філії "Романівський райавтодор" в сумі 20563,00 грн., філії "Зарічани ДЕД" в сумі 40280,72 грн., філії "Житомирський райавтодор" в сумі 17691,37 грн., філії "Володар-Волинський райавтодор" в сумі 72531,99 грн., філії "Чуднівський райавтодор" в сумі 4943,20 грн., філії "Черняхівський райавтодор" в сумі 53319,31 грн., філії "Андрушівський райавтодор" в сумі 2834,43 грн., філії "Бердичівська ДЕД" в сумі 2205,67 грн., філії "Овруцький райавтодор" в сумі 44379,49 грн., філії "Овруцька ДЕД" в сумі 18143,04 грн., філії "Народицький райавтодор" в сумі 65478,99 грн., філії "Коростишівський райавтодор" 9739,80 грн., філії "Коростенський райавтодор" в сумі 15476,44 грн., філії "Коростенська ДЕД" в сумі 87878,15 грн., філії "Олевський райавтодор" в сумі 26314,25 грн.

Відповідно до пункту 1.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 року № 174 (v0174241-00) (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - ДБН Д.1.1-1-2000), система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементи та кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Пунктом 3.3.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, зазначено, що договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та періодичними (пункт 3.3.3 ДБН Д.1.1-1-2000).

У підпункті 3.3.10.1 пункту 3.3.10 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що за динамічної договірної ціни: вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Згідно із пунктом 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів у складі прямих витрат претендент (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах. У вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у тому числі позначається заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Вартість машиногодини в поточних цінах розраховується на підставі трудових і матеріальних ресурсів, наведених в РКНЕМ, та поточних цін на них з доданням амортизаційних відрахувань на повне відновлення будівельних машин і механізмів, вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, що швидко спрацьовуються, ремонт і технічне обслуговування, перебазування, а також податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності, як правило, вартість машино-години приймається в межах, рекомендованих Держбудом України (підпункт 3.1.10.5).

Відповідно до пункту 2.11 ВБН В.3.2-218-180-2003 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування" при здійсненні робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, які знаходяться в державній власності і фінансуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, вартість експлуатації машин і механізмів приймається в межах, рекомендованих Укравтодором. Відповідно при складанні договірної ціни та при проведенні взаєморозрахунків з замовником за виконані роботи вартість машино-години експлуатації машин і механізмів обов'язково уточнюється в межах рекомендованої.

Судами встановлено, що по філіям "Овруцька ДЕД", "Овруцький райавтодор", "Коростишівський райавтодор", "Народицький райовтодор", "Коростенська ДЕД", "Володарськ-Волинський райавтодор", "Зарічанський райавтодор", "Олевський райавтодор", "Черняхівський райавтодор" до актів виконаних робіт включались витрати, пов'язані з роботою котків дорожніх самохідних 10 т, навантажувачів одноківшових 4 т, автогудронаторів 7000 л, бульдозера пот. 79 квт., автогрейдера пот. 66,2 квт., тракторів на пневмоподвісному ході пот. 59 квт., автомобілів-самоскидів вантажопідйомністю 5т, при тому, що на підприємстві відсутні такі машини і механізми.

В акті ревізії по філії "Андрушівський райавтодор" вказано, що за перевіряємий період до актів приймання виконаних будівельних робіт з поточного та капітального ремонту автомобільних доріг місцевого та загального користування внесено відомості, які не підтверджені подорожніми листами. Зазначене порушення підтверджено ухвалою Андрушівського райсуду від 29 липня .2013 року у справі № 272/963/13-к.

Під час ревізії в філії "Малинський райавтодор" шляхом співставлення шляхових листів, рапортів-нарядів про роботу будівельних машин (механізмів) з підсумковими відомостями ресурсів до актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в встановлено включення за період з 01 липня 2010 року по 01 липня 2012 року до актів приймання виконаних підрядних робіт завищеної кількості машино-годин роботи будівельних машин та механізмів, які не підтверджені первинними документами (шляхові листи, рапорти-наряди), що призвело до завищення вартості виконаних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, оплачених Замовником - Службою автомобільних доріг в Житомирській області за рахунок державних коштів, на загальну суму 67089,05 грн., чим порушено вимоги пункту 3.3.10.1 ДБН України Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 року № 174 (v0174241-00) , яким передбачено, що вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

По філії "Коростенський райавтодор" ревізією правильності визначення кількості машино-годин при перевезенні автотранспортом робітників, інструментів, дорожніх знаків, огороджень на автомобілі за період з 01 березня 2011 року по 01 жовтня 2011 року згідно актів встановлено, що в порушення вимог групи 5-14 "Перевезення робітників, інструменту, дорожніх знаків, огороджень на автомобілі", 5-14-12 "На дорогах з покриттям перехідного типу" шифр ресурсу 200-0001 "Автомобілі бортові, вантажопідйомність до 3т" СОУ 45.2-00018112-035:2010 наказу Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 23 грудня 2010 року № 482, при визначенні кількості машино-годин на автомобілі марки ГАЗ-32213 (державний номер НОМЕР_1) та ГАЗ-32213 (державний номер НОМЕР_1) застосовувались норми перерахунку фактично пройдених кілометрів в машино-години у розмірах вищих, ніж передбачено вищезазначеним нормативним документом, внаслідок чого завищено вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 4643,42 грн.

По філії "Коростенський райавтодор" ревізією встановлено, що в періоді березень, травень-червень 2011 року зазначалась в актах приймання виконаних будівельних робіт вартість виконаних будівельних робіт без підтверджуючих документів.

По філіям "Володарськ-Волинський райавтодор", "Зарічанський райавтодор" відповідач зазначив, що до актів виконаних робіт включались роботи, які виконувались в попередніх періодах.

Згідно із частиною першою статті 9 цього Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною п'ятою статті 9 Закону № 996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Суди вірно погодилися з висновком позивача про завищення вартості виконаних підрядних робіт, оплачених відповідачем на загальну суму 592893,95 грн., оскільки відповідачем прийнято до оплати та оплачено акти приймання виконаних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг за період за який здійснювалася перевірка, до яких структурними підрозділами ДП "Житомирський облавтодор", вказаними в акті, включено вартість роботи машин та механізмів, які фактично в даному періоді не використовувались і робота яких документально не підтверджена.

Крім того, проведеною ревізією правильності визначення виконаних структурними підрозділами підприємства підрядних робіт шляхом співставлення підсумкових відомостей ресурсів до актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в з кількістю та вартістю будівельних матеріалів за матеріальними звітами Форми № М-29, встановлено завищення вартості та кількості матеріалів, які включені до актів приймання виконаних підрядних робіт, чим порушено вимоги пункту 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000, що призвело до завищення вартості підрядних робіт на загальну суму 79655,43 грн.

Вказане порушення встановлено в філії "Житомирський райавтодор" в сумі 1344,43 гри., філії "Овруцький райавтодор" в сумі 26381,83 гри., філії "Овруцька ДЕД" в сумі 27682,17 гри., філії "Коростишівський райавтодор" 11272,37 гри., філії "Коростенська ДЕД" в сумі 12815,72 гри., філії "Олевський райавтодор" в сумі 686,32 грн.

По філії "Овруцький райавтодор" в акті ревізії зазначено, що в актах виконаних робіт з експлуатаційного утримання доріг за січень, лютий, березень, грудень 2010 року, січень-березень, грудень 2011 року, січень-березень 2012 року включено піщано-соляну суміш, вартість якої завищено при розрахунку її калькуляції 1 л/год та не підтверджено даними бухгалтерського обліку. До калькуляції, крім витрат на приготування піщано-соляної суміші, включались і суми преміювання працівників, задіяних на такому виробництві.

По філії "Олевський райавтодор" ревізорами зазначено, що у 2011 році в порушення пункту 3.1.10.7 ДБН Д.1.1-1-2000 до актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2 внесено завищені відомості щодо вартості матеріалів. Згідно реєстру в липні 2011 року у порівнянні актів виконаних робіт із звітами майстрів ревізорами було встановлено зайве списання ТМЦ на загальну суму 686,32 грн.

В акті ревізії щодо правильності списання матеріалів, включених до актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в в філії "Овруцька ДЕД" вказано, що в порушення пунктів 2.8, 2.09 Правил визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (ВБН В.3.2-218-180-2003) та пунктів 2.7, 2.8 Порядку визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (ВБН Д.1.1-218-1-2001) в підсумкові відомості ресурсів за квітень-грудень 2010 року та 2011 року включалась вартість мастильних матеріалів (гідравлічна рідина, мастильні матеріали, трансмісійна та спеціальна олії), які по бухобліку не рахуються відповідно до матеріальних звітів, надходження і видачі згідно лімітно-забірних карток, та відповідно списані на автотранспорт, що призвело до списання мастил в акти приймання виконаних будівельних робіт у завищених розмірах, що фактично було підтверджено відповідачем із посиланням на особливості програмного комплексу "Автоматичне визначення кошторису - 5".

По філії "Коростенська ДЕД" зазначено аналогічне порушення, допущене при виконанні робіт по експлуатаційному утриманню доріг Київ-Ковель та Виступовичі-Житомир щодо списання фарби та інших матеріалів, які згідно з первинними документами не списувались або списувались у менших обсягах, ніж зазначено в актах виконаних робіт на суму 12815,72 грн.

Також встановлено, що вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2013 року у справі № 280/1555/13-к, який набрав законної сили, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України та призначено відповідне покарання. Вироком встановлено, що ОСОБА_6, працюючи начальником філії "Новоград-Волинська ДЕД", склав акти приймання виконаних будівельних робіт за січень-березень 2012 року типової форми № КБ-2в по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг місцевого значення в Коростишівському та Брусилівському районах, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про вартість використаних будівельних матеріалів.

Згідно з підпунктом 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 "Правил визначення вартості будівництва" вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні. За твердої договірної ціни вартість матеріалів визначається відповідно до цін, зафіксованих у договірній ціні та є незмінною протягом виконання робіт.

Листом Держкомітету України з будівництва та архітектури від 15 травня 2003 року № 7/2/447 "Про надання роз'яснення щодо заповнення типових форм

№ КБ-2в" вказано, що відповідно до пункту 3.3.8 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) роз'яснено, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних підрядних робіт провадяться у відповідності з порядком, встановленим у контракті та за договірною ціною, погодженою сторонами (пункт 3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000), розрахованою на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, в якій визначені об'єми робіт, що підлягають виконанню.

При динамічній договірній ціні вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних підрядних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів виходячи з фізичних об'ємів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні (підпункт 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000). Для окремих будов в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою для цих будов технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошторисні норми на будову. Рішення з цього питання приймається забудовником за погодженням з Держбудом України (пункт 1.2.4 ДБН Д.1.1-1-2000). Вартість матеріалів, виробів і конструкцій підтверджується накладними на їх придбання, в яких вказується відпускна ціна з вартістю тари, упаковки і реквізиту, та товаротранспортними накладними на їх доставку. Заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на будові, потужності організації та обсягів робіт по цій будові (підпункт 3.2.5.2 ДБН Д.1.1-1-2000). Підтверджений підрядником рівень вартості матеріальних ресурсів не може перевищувати вартості, що склалась в регіоні за цінами виробників або (цінами) прийнятими в розрахунках договірної ціни.

При визначенні вартості виконаних підрядних робіт застосування цін матеріально-технічних ресурсів в "актах приймання виконаних підрядних робіт" (типова форма № КБ-2в), не обґрунтованих документально (середньоарифметичні ціни), не допускається, що не було дотримано відповідачами у перевіряємому періоді, а тому ревізорами зроблений вірний висновок про допущені порушення на загальну суму 79655,43 грн.

Також, ревізією філії "Коростишівський райавтодор" встановлено факти включення до актів ф.КБ-2в за січень-березень 2011 року та січень-березень 2012 року сум витрат на чергування при зимовому утриманню доріг, які не підтвердженні первинними документами, чим порушено вимоги пункту 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000, що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 74924,86 грн.

Судами вірно зазначено, що належним підтвердженням годин зимового чергування без виїзду з подальшим складанням актів приймання виконаних будівельних робіт для послідуючої оплати є відомості журналів обліку виконаних робіт, подорожніх листів, дані журналу обліку чергувань в зимовий період та дані обліку роботи машин і механізмів, що в повному обсязі не пред'явлено під час проведення перевірки.

Згідно з пунктами 1, 5 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) , господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідачем на підтвердження сум витрат під час чергування при зимовому утриманню доріг надано наказ від 21 грудня 2011 року № 76 "Про організацію цілодобового чергування у філії "Коростишівський райавтодор", наказ від 23 листопада 2010 року № 61 "Про організацію цілодобового чергування", договори купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів від 05 січня 2010 року та 01 січня 2011 року, графіки чергування працівників за березень 2012 року та за січень-березень 2011 року і журнал № 2 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговує філія "Коростишівський райавтодор" за січень-березень 2012 року, січень-лютий 2011 року.

Суди вірно визначили, що документи надані не в повному обсязі, без жодного бухгалтерського документа, фрагментарні докази, надані відповідачем, свідчать про завищення вартості вказаних робіт, що безпосередньо відображено в акті перевірки та дає право вважати вірними твердження перевіряючого органу щодо встановлення факту порушень з боку відповідача на суму 74924,86 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що філією "Олевський райавтодор" до актів виконаних робіт форми № КБ-2в протягом ревізуємого періоду було включено матеріали по цінам, вищім за середньорегіональні на загальну суму 5339,72 грн. з ПДВ, чим порушено вимоги підпункту 3.1.10.8 ДБН Д.1.1-1-2000, яким чітко передбачено, що поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за даними замовника за найменшою вартістю, яка не повинна перевищувати цін, зареєстрованих в Мінекономіки. Внаслідок допущеного філією порушення завищено вартість підрядних робіт на суму 5339,72 грн.

Згідно з підпунктом 3.1.10.8 ДБН Д.1.1-1-2000 поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за даними замовника за найменшою вартістю, яка не повинна перевищувати цін, зареєстрованих в Мінекономіки.

Дані щодо поточних цін на основні будівельні матеріали по регіонах України, що наводяться щомісяця в Збірниках "Ціноутворення у будівництві", обов'язково супроводжуються посиланням на офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (www.minregion.gov.ua), на якому розміщені ці дані, а також повідомляється про те, що ця інформація має довідковий характер і може служити замовнику і підряднику орієнтиром при визначенні вартості будівництва на стадіях складання інвесторської кошторисної документації та договірної ціни у випадках відсутності даних щодо цін на окремі матеріали, які не є основними на конкретному будівництві.

Отже, при визначенні вартості виконаних будівельних робіт дана інформація застосовуватися не може.

Чинними правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1- 2000) передбачено таке:

- на стадії складання інвесторської кошторисної документації поточи ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси приймаються за вихідними даними замовника або, за його дорученням, з інших джерел (пункт 3.1.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000);

- на стадії складання ціни тендерної пропозиції (договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за найменшою вартістю, при цьому рівень вартості матеріальних ресурсів, як правило, приймається в межах, які склалися в регіоні за цінами виробників (пункт 3.2.5 ДБН Д. 1.1-1-2000);

- на стадії взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт при твердій договірній ціні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі договірної ціни, при динамічній договірній ціні - виходячи з мінімальних цін матеріальних ресурсів, які склалися на момент уточнення договірної ціни (пункти 3.3.6; 3.3.9; 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000).

У всіх випадках проводиться аналіз поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів і конструкцій у регіоні.

Так, згідно складеного під час ревізії реєстру завищення вартості виконаних робіт внаслідок включення до актів робіт матеріалів по цінам, вищим за середньорегіональні, за червень 2010 року до актів включалась вартість щебня 10х40 по ціні 142,03 грн., при середньорегіональній вартості - 79,92 грн. (Комсомольська сільська рада), за той же період по Жубровицькій с/раді щебінь

5-20 купувався по 142,15 грн. при середньорегіональній - 85,83 грн.; по Новобілокоровицькій с/раді в актах зазначений за вересень 2010 року щебінь 10-20 по цінам 152,84 грн., при визначеній середній ціні - 87,55 грн.; за жовтень 2010 року по Жовтневій сільраді щебінь 5х20 купувався по 190 грн. при встановленій ціні - 85,83 грн.; по Бучманівській с/раді в червні 2011 року в актах ціна щебня

10-20 склала 140,04 грн., при визначеній регіональній граничній оптовій ціні - 86,04 грн. Реєстр підписаний відповідальними працівниками філії без зауважень і зазначені порушення не були спростовані під час розгляду справи.

Під час проведення ревізії встановлено, що за рахунок коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, Мірчанською сільською радою та Котівською сільською радою профінансовано роботи з поточного ремонту доріг в загальній сумі 197600,00 грн., які згідно даних обліку Мірчанської сільської ради та Котівської сільської ради на балансі сільських рад не перебувають та згідно "Переліку автомобільних доріг загального користування місцевого значення (районні дороги)", затвердженого Головою Житомирської облдержадміністрації ОСОБА_8 12 жовтня 2001 року та погодженого Головою корпорації Укравтодор ОСОБА_9 10 жовтня 2001 року, дані дороги перебувають у загальнодержавній власності та обслуговуються Службою автомобільних доріг в Житомирській області, чим порушено вимоги частини третьої Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 52 (52-2011-п) , частини першої статті 876 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з частиною першою пункту 3 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 52 (52-2011-п) субвенція спрямовується адміністративно-територіальним одиницям в обсягах, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідачем визнається, що відповідно до договорів, які були укладені філією "Радомишльський райавтодор" з Мірчанською сільрадою від 07 серпня 2011 року № 17 та з Котівською сільською радою від 10 серпня 2011 року № 18, були виконані роботи по реконструкції і ремонту доріг, які входять до переліку автомобільних доріг загального користування.

Поточний (планово-попереджувальний) ремонт та експлуатаційне утримання вказаних вище доріг, відповідно до договорів від 21 січня 2011 року № 1 та від 25 серпня 2011 року № 31 здійснюється ДП "Житомирський облавтодор", філія "Радомишльський райавтодор" за замовленням Служби автомобільних доріг у Житомирській області, яка дані роботи й оплачує.

Мірчанською та Котівською сільськими радами оплату актів виконаних робіт проведено за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, що внаслідок використання субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах всупереч законодавству, державному бюджету завдано збитків в загальній сумі 197 600,00 грн.

Є й вірним висновок судів, що завищена вартість виконаних ДП "Житомирський облавтодор" дорожніх робіт оплачена за рахунок коштів державного бюджету, державних підприємств, бюджетних установ, міських та сільських рад та те, що підприємством порушення усунено лише на суму 7889,11 грн., а тому зайво отримані ДП "Житомирський облавтодор" кошти слід стягнути в сумі:

- 709324,08 грн. на користь державного бюджету України

- 15896,00 грн. на користь Миропільського сільського бюджету Романівського району;

- 2768,00 грн. на користь Романівського бюджету;

- 1230,82 грн. на користь Стрижівського сільського бюджету Любарського району;

- 1176,58 грн. на користь Глезненського сільського бюджету Любарського району;

- 2535,80 грн. на користь Березівського сільського бюджету Любарського району;

- 2543,10 грн. на користь Андрушівського міського бюджету;

- 95,96 грн. на користь Каменівського сільського бюджету Андрушівського району;

- 195,37 грн. на користь Любимівського сільського бюджету Андрушівського району;

- 98600,00 грн. на користь Мірчанського сільського бюджету Радомишльського району;

- 99000,00 грн. на користь Котівського сільського бюджету Радомишльського району;

- 9882,93 грн. на користь Овруцького міського бюджету;

- 256,67 грн. на користь Словечанського сільського бюджету Овруцького району;

- 349,69 грн. на користь Гошівського сільського бюджету Овруцького району;

- 531,92 грн. на користь Кирданівського сільського бюджету Овруцького району;

- 1350,05 грн. на користь Жовтневого сільського бюджету Олевського району;

- 932,89 грн. на користь Новобілокоровицького сільського бюджету Олевського району;

- 1690,61 грн. на користь Жубровицького сільського бюджету Олевського району:

- 849,68 грн. на користь Комсомольського сільського бюджету Олевського району;

- 516,49 грн. на користь Бучманівського сільського бюджету Олевського району;

- 152,92 грн. на користь Радовельського сільського бюджету Олевського району;

- 533,40 грн. на користь Кам'янського сільського бюджету Олевського району.

Також, ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті посадових окладів і тарифних ставок, надбавок та доплат в філії "Попільнянський райавтодор" встановлено, що в порушення статей 94, 96, 97 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-УІІІ, в квітні-грудні 2010 року, січні-грудні 2011 року та січні-червні 2012 року 7-м працівникам філії нараховано та виплачено заробітну плату за тарифним розрядом вищим, ніж визначено колективним договором та штатними розписами. Внаслідок вказаного таким працівникам зайво нараховано і виплачено заробітної плати на загальну суму 8019,50 грн. та перераховано внески до державних цільових фондів та єдиний соціальний внесок в сумі 3089,11 грн.

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.

Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Статтею 97 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Встановлено, що філія "Попільнянський райавтодор" прийняла працівників на посади водіїв, що підтверджується наказами про прийняття їх на роботу, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Встановлено, що водії, у разі необхідності виконували обов'язки дорожніх робочих. В порівняльній відомості зазначена кількість відпрацьованих годин робітниками філії на посаді водія та дорожнього робочого. Також вказані тарифні ставки згідно укладеного колективного договору водія і дорожнього робочого. Позивачем зазначено, що робітникам за відпрацьований час нараховувались кошти по тарифним ставкам водія за відпрацьований час як водієм так і дорожнім робочим.

Таким чином, відповідачем при нарахуванні зарплати за виконану роботу дорожнього робочого використовувались вищі тарифні ставки, ніж визначені колдоговором, що призвело до зайво виплаченої заробітної плати в сумі 8019,50грн. та зайво нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 3089,11 грн.

Під час ревізії діяльності дочірнього підприємства ревізорами складались реєстри аналізу цін по контрагентам відповідача, згідно яких встановлено завищення в частині закупівлі товарно-матеріальних цінностей на суму 2813227,92 грн.

В акті перевірки зазначено, що за результатами проведеного порівняльного аналізу цін, за якими закуповувались ТМЦ з цінами, наданими Житомирським обласним територіальним управлінням Антимонопольного комітету України та ДП "Державний інформаційно-аналітичній центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", офіційним виробником ДП "Артемсіль", встановлено, що внаслідок не проведення процедур закупівель та порушень при проведенні таких процедур.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти регламентовані Законом України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) .

Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Умови та процедура оголошення та проведення торгів визначена в розділі 4 зазначеного Закону (2289-17) .

Так, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи (ст.20 вказаного Закону).

Подача документації на конкурсні торги та вимоги до неї визначені в статті 22 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Статтею 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлена пряма заборона укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Згідно з пунктами 4-6 розділу І Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ від 05 червня 2009 року № 137 (v0137501-09) , основним завданням перевірок державних закупівель є контроль за забезпеченням правильності, ефективності і законності використання державних коштів при закупівлі товарів, робіт і послуг; об'єктами перевірки державних закупівель є управлінські рішення керівництва бюджетних установ, організацій та підприємств, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, дані бухгалтерського обліку, фінансової і статистичної звітності, тендерна документація та інші документи, що стосуються проведення процедур закупівель на всіх стадіях їх здійснення; базовим елементом перевірки державних закупівель є визначення та оцінка оптимального, раціонального використання державних коштів, їх впливу на результати фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю, показники його фінансової звітності. Така оцінка здійснюється на кожному етапі проведення процедур державних закупівель.

Згідно з пунктами 15.1, 15.2 15.1 Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ при аналізуванні закупівельних цін на товари, роботи і послуги з'ясовуються ревізорами факти придбання товарів, робіт і послуг за завищеними цінами (штучне завищення цін через наявність низки посередницьких структур; свідоме завищення постачальниками (у т.ч. виробниками чи їх офіційними дилерами, агентами, дистриб'юторами тощо) закупівельних цін порівняно з середньоринковими).

Порівняльний аналіз цін здійснюється переважно при перевірках процедур закупівель у одного учасника, торгів з обмеженою участю (без проведення попередньої кваліфікації) та запиту цінових пропозицій.

Водночас за наявності сумнівів стосовно закупівельних цін (припущення, що ціна невиправдано висока) дослідженню підлягають також і процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю (у разі проведення попередньої кваліфікації).

Витрачання державних коштів потребує раціонального та економного використання відповідно до цільового призначення, адже джерело наповнення державного бюджету - сплачені платниками податків грошові кошти. Ці надходження зосереджені через правовий механізм у органах державної влади, що мають задовольняти потреби народу, який своєю працею забезпечує інтереси держави у необхідній кількості матеріальних ресурсів. Втрата державних коштів у будь-якому їх втіленні є збитками завданими всій державі.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час здійснення ревізії ревізорами у відповідності до вищеперерахованих норм права були направлені запити до Житомирського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України, ДП "Державний інформаційно-аналітичного центру моніторингу цін на відповідно ТМЦ, які купувались у контрагентів та проведений порівняльний аналіз цін, який виявив завдання матеріальної шкоди на загальну суму 2813227,92 грн.

Отже, позивачем обґрунтовано визначено завдання ДП "Житомирський облавтодор" матеріальної шкоди на вказану суму.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Житомирській області до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.