ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2017 року м. Київ К/800/25832/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Єрьоміна А.В. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області про скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Валківського районного суду Харківської області від 18 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року
в с т а н о в и л а:
У лютому 2015 року ОСОБА_4 у Валківському районному суді Харківської області пред'явила позов до Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області (далі - Сніжківська сільська рада) про скасування рішення.
Просила скасувати рішення Сніжківської сільської ради від 26 січня 2015 року № 388 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури та освіти" в частині пункту 3 щодо попередження про істотні зміни в умовах та оплаті праці дитячого садочку "Ромашка" щодо виплати 5 відсотків надбавки педагогічним працівникам з 31 березня 2015 року.
Постановою Валківського районного суду Харківської області від 18 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу.
Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що рішенням Валківської районної ради Харківської області від 16 січня 2015 року № 828-VI "Про районний бюджет на 2015 рік" на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (2285-15) , статті 89 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", Сніжківській сільській раді надана інша субвенція на утримання дошкільних закладів.
16 січня 2015 року між Валківською районною радою та Сніжківською сільською радою укладено договір про передачу міжбюджетних трансфертів з районного бюджету в 2015 році, за умовами пункту 1.1 якого на підставі пункту 3 рішення Валківської районної ради від 16 січня 2015 року № 828-VI "Про районний бюджет на 2015 рік" Валківська районна рада надає іншу субвенцію Сніжківській сільській раді в сумі 322 502 грн., в тому числі: іншу субвенцію місцевим бюджетам району на утримання дошкільних закладів освіти у сумі 249 121 грн., іншу субвенцію місцевим бюджетам району на утримання бібліотечних та клубних закладів у сумі 73 381 грн.
26 січня 2015 року Сніжківською сільською радою прийнято рішення № 388 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури та освіти", пунктом 3 якого попереджено про істотні зміни в умовах та оплаті праці завідувачу дошкільним навчальним закладом /дитячий садок/ "Ромашка" ОСОБА_5 щодо виплати 5 відсотків надбавки педагогічним працівникам з 31 березня 2015 року ( постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 (1073-2009-п) ).
На виконання рішення Сніжківської сільської ради від 26 січня 2015 року № 388 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури та освіти", завідуючою Сніжківським дошкільним закладом "Ромашка" ОСОБА_5 прийнято наказ від 29 січня 2015 року № 12 "Про зміни в умовах оплати праці педагогічним працівникам ДНЗ "Ромашка", яким було передбачено попередження про істотні зміни в умовах та оплати праці педагогічних працівників закладу: щодо виплати 5 відсоткової надбавки педагогічним працівникам з 31 березня 2015 року, а саме: ОСОБА_4 (вихователя ДНЗ) та ОСОБА_6 (вихователя ДНЗ). З даним наказом ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ознайомитись відмовились, про що свідчить відповідна відмітка на наказі.
Рішенням від 04 березня 2015 року № 391 Сніжківської сільської ради у зв'язку із допущенням технічної описки в пункті 3 рішення від 26 січня 2015 року № 388 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури та освіти" в написанні номеру та дати постанови Кабінету Міністрів України, внесено виправлення до зазначеного пункту 3 рішення шляхом викладення його в новій редакції наступного змісту: "Відповідно до законодавства попередити про істотні зміни в умовах та оплаті праці завідувача дошкільним навчальним закладом /дитячий садок/ "Ромашка" ОСОБА_5 щодо виплати 5 відсоткової надбавки педагогічним працівникам з 31 березня 2015 року ( постанова Кабінету Міністрів України № 373 "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" (373-2011-п) ).
Не погодившись з пунктом 3 рішення Сніжківської сільської ради від 26 січня 2015 року № 388, позивач звернулася з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, тому права позивача не порушені.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.
Згідно з частинами першою, десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (2456-17) .
Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України (2456-17) .
Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про Державний бюджет України для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (2456-17) . Кошти, передані державою у вигляді дотацій та субвенцій, можуть розподілятися Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районними радами між відповідними місцевими бюджетами та використовуватися для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктом 23 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Частинами першою та четвертою статті 77 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідно до частин дев'ятої і десятої статті 75 цього Кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами. Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" (373-2011-п) встановлено надбавку у граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.
Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником.
Частиною третьою статті 32 Кодексу законів про працю України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки при прийнятті спірного рішення Сніжківська сільська рада, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки воно було прийняте в межах повноважень з дотриманням наданої субвенції коштів на утримання закладів освіти та культури та додержанням розмірів надбавки, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" (373-2011-п) та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 88 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373" (88-2014-п) , тобто встановлення керівником дошкільного навчального закладу "Ромашка" однакового розміру надбавки педагогічним працівникам в межах наданої субвенції 5 відсотків від заробітної плати, в межах фонду оплати праці.
Крім того, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При зменшенні надбавки педагогічним працівникам за престижність праці був застосований граничний розмір надбавки 5 відсотків при можливих 20 відсотках, надбавка була встановлена керівником установи, у межах фонду оплати праці, а тому рішенням Сніжківської сільської ради не було допущено порушень прав ОСОБА_4
За таких обставин у судів першої та апеляційної інстанцій не було підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Валківського районного суду Харківської області від 18 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Сніжківської сільської ради Валківського району Харківської області про скасування рішення - без зміни.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Горбатюк С.А.
Єрьомін А.В.
Швед Е.Ю.