Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Державного казначейства України в місті Миколаєві про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за касаційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2005 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2008 року,

У грудні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій державного виконавця йому завдана матеріальна та моральна шкода. Указував, що в 2002 році у провадженні суду перебувала справа за його позовом до ОСОБА_2. про виконання договірних зобов'язань. На виконання ухвали суду про забезпечення позову постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції від 6 грудня 2002 року накладено арешт на розрахунковий рахунок ОСОБА_2. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2004 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. 17 лютого 2004 року державним виконавцем до набрання рішенням законної сили знято арешт із розрахункового рахунку боржника. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29 квітня 2004 року позов ОСОБА_1. задоволено частково та стягнуто зі ОСОБА_2. на його користь 40 тис. 357 грн. Вважав, що борг у вказаному розмірі він не отримав саме через неправомірні дії державного виконавця, оскільки на час ухвалення рішення про часткове задоволення позову у ОСОБА_2. відсутнє майно, на яке може бути накладено стягнення. Просив стягнути із Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 40 357 грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто із Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь ОСОБА_1. 40 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 408 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 40 908 грн. 50 коп.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині, зменшено розмір відшкодування судових витрат із Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь ОСОБА_1. з 408 грн. 50 коп. до 8 грн. 50 коп. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції просить скасувати постановлені судові рішення в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. У решті судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про завдання позивачу моральної шкоди та необхідність її відшкодування Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції без урахування наведених норм та того, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) провадиться у порядку передбаченому законодавством за рахунок держави.

За таких обставин рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2005 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2008 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.