Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 вересня 2008 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 червня 2006 року він купив у відповідачів квартиру АДРЕСА_1. Відповідачі не звільнили квартиру, продовжують у ній проживати. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив виселити відповідачів із квартири без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 вересня 2008 року, позов задоволено. Виселено відповідачів із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У касаційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 29 червня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, від імені яких діяла ОСОБА_6 на підставі договору доручення, продали належну їм квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Відповідно до умов договору продавці зобов'язалися звільнити квартиру, виписатися та сплатити всі комунальні платежі в строк до 10 липня 2006 року (а. с. 2). Однак відповідачі цього не зробили й звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та доручення.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2007 року позов задоволено, проте рішенням судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 3 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції було скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 жовтня 2008 року рішення апеляційного суду залишено без змін.

Вирішуючи спір, судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та виселення відповідачів із квартири без надання іншого жилого приміщення.

При розгляді справи судами дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає відхиленню.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.