Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що згідно з рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 3 червня 2005 року ОСОБА_2 належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_1. Інша частина спірної квартири належить відповідачу. У зв'язку з тим, що відповідач перешкоджав ОСОБА_2 користуватися власністю, не давав ключі від квартири, рішенням суду останню вселено в квартиру, а відповідача зобов'язано не перешкоджати користуватися квартирою. Позивач вважає, що в період з липня 2005 року до 25 липня 2006 року відповідач без достатньої правової підстави зберігав належне ОСОБА_2 майно - 1/6 частину спірної квартири та за цей час мав можливість одержувати доходи від використання квартири шляхом здачі її в оренду.

Тому ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 2 383 грн. 33 коп. на відшкодування доходів від безпідставно набутого майна.

У процесі судового розгляду ОСОБА_1 збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача 2 652 грн. 17 коп.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2008 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 652 грн. 17 коп. на відшкодування доходів від безпідставно набутого майна.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.