Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до комунального підприємства "Харківські теплові мережі", комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (далі - КВ ЖРЕП) Дзержинського району м. Харкова, третя особа - комунальне підприємство "Жилкомсервіс", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2007 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2008 року,

У грудні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до КП "Харківські теплові мережі", КВ ЖРЕП Дзержинського району м. Харкова про

відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1. Відповідачі є виконавцями послуг з водо-теплопостачання та водовідведення, споживачем яких є вона. Починаючи з початку опалюваного сезону 2002 року та до теперішнього часу, температура повітря у квартирі не відповідає встановленим нормативам, батареї знаходяться у неробочому стані. На її неодноразові звернення до відповідачів із заявами про усунення зазначених недоліків жодних заходів вжито не було. За станом здоров'я ОСОБА_1. категорично протипоказано тривале знаходження на холоді та переохолодження, тому вона змушена була включати додаткові електроприлади та проживати в інших місцях, що призвело до додаткових матеріальних витрат. Крім того, змінився її звичайний уклад життя, погіршився стан здоров'я, все це завдало їй душевних страждань. Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1. просила стягнути з відповідачів на свою користь 5 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис грн. на відшкодування моральної шкоди, а також зобов'язати КП "Харківські теплові мережі" усунути недоліки опалювальної системи у будинку АДРЕСА_1

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2007 року позов задоволено частково: стягнуто з КП "Харківські теплові мережі", КВ ЖРЕП Дзержинського району м. Харкова солідарно на користь позивачки 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2008 року зазначене рішення суду змінено, а саме стягнуто на користь ОСОБА_1з КП "Харківські теплові мережі" 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, з КВ ЖРЕП Дзержинського району м. Харкова 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

На зазначені рішення судів надійшла касаційна скарга КП "Харківські теплові мережі", в якій воно просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України суд повинен встановити ї зазначити в рішенні чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився і апеляційний суд, виходив із того, що в результаті надання відповідачами

послуг з водо - теплопостачання неналежної якості ОСОБА_1.завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1167 ЦК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна оскільки вони є взаємовиключними.

Судом установлено, що ОСОБА_1. є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з водо-теплопостачання та водовідведення, які їй надають відповідачі, а ст. 1167 ЦК України, на яку послався суд при вирішенні спору, регулює деліктні відносини.

Суду необхідно у кожній справі з"ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно шкоду.

Належним чином характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, суд не з"ясував, не перевірив чи була позивачка споживачем послуг, коли і з ким вона укладала відповідні договори.

За таких обставин вважати обґрунтованим висновок щодо часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди немає підстав.

Апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 303, 316 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, і змінив рішення суду лише в частині солідарного відшкодування відповідачами завданої ОСОБА_1. моральної шкоди.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2007 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2008 року в частині вирішення про відшкодування моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.