Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКМ", про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2008 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 3 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року закрите акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 7 липня 2006 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКМ" (далі - ТОВ "ЛКМ") було укладено кредитний договір, за умовами якого товариство отримало кредит у розмірі 2 млн. 400 тис. грн. Того ж дня між банком і ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким останній поручився перед банком за виконання ТОВ "ЛКМ" своїх зобов'язань за кредитним договором. Оскільки ТОВ "ЛКМ" не виконало прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом і повернення кредиту відповідно до встановленого графіка, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 487 451 грн. 05 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 3 липня 2008 року з мотивувальної частини рішення районного суду виключено судження: "відсутність підпису кредитора та печатки юридичної особи свідчить про неукладеність договору поруки № 338/071п/06 від 7 липня 2006 року". У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що відсутній предмет спору, оскільки заборгованість за кредитним договором рішенням господарського суду стягнуто солідарно з боржника та інших поручителів, тому кредитор не може пред'явити після цього такий же позов до поручителя ОСОБА_1

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Як установлено судом, і не заперечується сторонами у справі, отримання ТОВ "ЛКМ" від ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" за кредитним договором від 7 липня 2006 року № 6.9-19 кредиту в розмірі 2 млн. 400 тис. грн. було забезпечено договорами поруки, укладеними банком із ТОВ "Аграрно-виробниче підприємство "Інтерсоюз", ТОВ "Аграрно-торговельна компанія "Інтерсоюз", ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20 липня 2007 року стягнуто з ТОВ "ЛКМ", ТОВ "Аграрно-виробниче підприємство "Інтерсоюз", ТОВ "Аграрно-торговельна компанія "Інтерсоюз" солідарно на користь ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" 2 115 271 грн. 30 коп. основного кредиту, 77 209 грн. 32 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом станом на 26 квітня 2007 року, 20 480 грн. заборгованості зі сплаті адміністративної комісії, 66 374 грн. 81 коп. штрафу та судові витрати (а.с. 31-32).

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з пп. 1.2, 1.3 договору поруки від 7 липня 2006 року № 338/071п/06, укладеного між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель), поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником у повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. У разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника й поручителя разом, так і від кожного з них окремо (а.с. 24-27).

Суд на зазначені обставини та положення закону, який регулює спірні правовідносини, належної уваги не звернув, помилково виходив із того, що наявність рішення господарського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором із боржника та інших поручителів є перешкодою для пред'явлення окремого позову до ОСОБА_1 як поручителя.

Суд апеляційної інстанції теж на зазначене належної уваги не звернув, у зв'язку із чим ухвалені судові рішення визнати законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2008 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 3 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.