Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Мазурка В.А ., Перепічая В.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Друга Запорізька державна нотаріальна контора, про зміну черговості одержання права на спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2008 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Друга Запорізька державна нотаріальна контора, про зміну черговості отримання права на спадщину, посилаючись на те, що з 1986 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 вона знаходилась у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4, жила з ним разом однією сім'єю, вела спільне господарство, мала з ним спільний бюджет, піклувались про нього.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки в померлого є син - спадкоємець першої черги.

ОСОБА_3 просила позов задовольнити, встановити факт проживання однією сім'єю, змінити черговість одержання права на спадкування та надати їй право на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2008 року до участі у справі було залучено правонаступника ОСОБА_3. - ОСОБА_1.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2008 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано ОСОБА_3., померлу ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Змінено черговість одержання права на спадкування та надано ОСОБА_1., який є правонаступником ОСОБА_3., право на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_2. після смерті ОСОБА_4.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції через їх невідповідність установленим обставинам справи та показанням свідків у суді першої інстанції

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування за законом у четверту чергу.

Згідно зі ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 не проживала зі спадкодавцем однією сім'єю постійно не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_1), матеріально не забезпечувала спадкодавця, а останній не був у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.

Тобто, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що підстави для визнання ОСОБА_3. спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_4., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та зміни черговості одержання права на спадкування були відсутні.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2008 року скасувати, рішення Ленінського районного суду від 29 травня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.