Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є., Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даньшиної Аліни Віталіївни, Полтавського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, Державної реєстраційної служби України, третя особа: ОСОБА_3, про скасування рішення, -

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби, індексний № 6705324 від 11.10.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна - гараж НОМЕР_1 в АГК "Сади", що розташований в м. Полтаві по вул. Ярошенка, 25-Г.

Позовні вимоги мотивовано тим, що судове рішення, яке стало підставою для прийняття оспорюваного рішення скасовано судом вищої інстанції. На звернення щодо скасування цього рішення, Реєстраційна служба Полтавського МУЮ листом від 13.06.2014 року повідомила його, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено: скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича від 11.10.2013 № 6705324.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, Полтавське міське управління юстиції просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на гараж, що знаходиться в АГК "Сади", ряд № 7, місце НОМЕР_1 за адресою: вул. Ярошенка, 25 г в м. Полтаві.

18.09.2013 року ОСОБА_3 звернулась до Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області з метою державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно із відповідною заявою, до якої додала рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02.02.2013 р., технічний паспорт, виданий 08.08.2013 року ПП Полтавське БТІ "Інвентарізатор", паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, квитанцію про сплату державного мита, про що свідчить копія картки прийому заяви № 5986085.

11.10.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Сидорчуком А.В., Державної реєстраційної служби України за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на гараж, що розташований у м. Полтаві, АГК "Сади", гараж НОМЕР_1 адреса ГК: вул. Ярошенка, 25г за суб'єктом: ОСОБА_3 та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень та підтверджується копією Витягу з цього реєстру від 15 жовтня 2013 року за індексним номером 10865559.

В подальшому рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 13 лютого 2014 року скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2013 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до виконавчого комітету Октябрської в м. Полтаві ради, терті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, АГК "Сади" про визнання права власності в порядку спадкування.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 01.06.2014 року звернувся до Полтавського міського управління юстиції з заявою про внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна гараж НОМЕР_1 в АГК "Сади" за адресою м. Полтава, вул. Ярошенка, 25г.

На вказану заяву позивачем отримано відмову у внесенні запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав (лист за вих. № 561/022-09 від 13.06.201 року), обгрнутовану відсутністю рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

З огляду на зазначені обставини, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду, яке слугувало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - гараж, скасовано судом апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, підлягає скасуванню і відповідне рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що спірним рішенням жодним чином не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки на час звернення ОСОБА_1 до Полтавського міського управління юстиції з заявою про внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна гараж НОМЕР_1 в АГК "Сади" за адресою м. Полтава, вул. Ярошенка, 25г, позивач не був його власником, а тому, у нього були відсутні підстави для такого звернення.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) (далі - Закон № 1952-IV (1952-15) ; тут - в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин).

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1952-IV передбачено, що орган державної реєстрації прав, серед іншого, проводить державну реєстрацію прав та обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

За частиною дванадцятою статті 15 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно статті 19 цього Закону (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 26 Закону № 1952-IV (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 (z1429-11) затверджено Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (чинного станом на дату виникнення спірних відносин).

Пунктом п.1.1 вказаного Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Відповідно до п. 2.6 Порядку № 3502/5 (z1429-11) для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (1141-2011-п) , передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

За змістом наведених вище положень статті 26 Закону № 1952-IV та пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру, записи про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав тільки у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У справі, що розглядається, суди встановили, що державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на гараж НОМЕР_1 в АГК "Сади" за адресою м. Полтава, вул. Ярошенка, 25г, проведена на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2013 року, яке в подальшому було скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, яка набрало законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Що стосується висновків суду апеляційної інстанції з приводу того, що спірним рішенням жодним чином не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки на час звернення ОСОБА_1 до Полтавського міського управління юстиції з заявою щодо внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна - гараж, позивач не був його власником, а тому, у нього були відсутні підстави для такого звернення, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Дійсно, на момент звернення до Полтавського міського управління юстиції з заявою про внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна гараж № 25 в АГК "Сади" за адресою м. Полтава, вул. Ярошенка, 25г, у ОСОБА_1 був відсутній правовстановлюючий документ про право власності на спірний гараж, відсутній такий документ був і на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Разом з тим, за змістом ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.1997 року головою правління АГК "Сади" ОСОБА_5 ОСОБА_1 видано довідку про закінчення будівництва гаражу в АГК "Сади", ряд 7 місце 25. На підставі зазначеної довідки позивачем отримано Ордер № 4658, виданий виконавчим комітетом Октябрської районної ради народних депутатів м. Полтави.

Також, згідно довідки ОК АГК "Сади" від 09.06.2014 року № 572, ОСОБА_1 є членом вказаного кооперативу, який розташований за адресою м. Полтава, вул. Ярошенка, 25 г та має гараж НОМЕР_1 в 7 ряду. Будівництво гаражу було дозволено рішенням Октябрського виконкому № 134 від 1988 року. Вищевказаний гараж ОСОБА_1 побудував самостійно, заборгованості по оплаті встановлених платежів і за використанням електроенергії ОСОБА_1 станом на 09.06.2014 року не має.

Враховуючи викладене, у позивача були всі підставі вважати, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора порушено його право на користування об'єктом нерухомого майна, а саме гаражем НОМЕР_1 в АГК "Сади" за адресою м. Полтава, вул. Ярошенка, 25г.

Крім того, як зазначено в постанові апеляційного суду, на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29.10.2014 року по справі № 554/8343/14-ц. ОСОБА_1 набув право власності на гараж, загальною площею 19,5 кв.м., розташований в АГК "Сади", ряд 7, місця НОМЕР_1 по вул. Ярошенка, 25-г в м. Полтаві.

Зазначене свідчить, що на момент ухвалення рішення суду першої інстанції (03.11.2014 року), ОСОБА_1 на підставі рішення суду набув право власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини встановлені судами під час розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.