Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М., Гнатенка А.В.,

Григор'євої Л.І., Данчука В.Г., Жайворонок Т.Є., Костенка А.В., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Мазурка В.А., Патрюка М.В., Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2 до орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" (далі - ОП "Донецькміськтепломережа"), комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька", відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", комунального комерційного товариства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (далі - ККП "Донецькміськтепломережа") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за скаргою ККП "Донецькміськтепломережа" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 березня 2006 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2006 року та ухвалу колегії суддів з касаційного розгляду справ апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2008 року,

У травні 2005 року ОСОБА_1та ОСОБА_2. звернулись до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 березня 2005 року, о 6 годині 15 хвилин, належна їм на праві власності квартира АДРЕСА_1була залита гарячою водою внаслідок прориву радіатора опалення в їхній квартирі. Причиною залиття квартири стали неправомірні дії працівників котельні № 295 Ворошиловського теплового району м. Донецька, які порушили виробничу інструкцію та допустили перевищення розрахункової напруги в тепловій мережі, що призвело до поривів трубопроводів системи опалення.

У результаті залиття їхньої квартири їм завдано матеріальної та моральної шкоди. З урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути з ОП "Донецькміськтепломережа" на користь ОСОБА_2. - 5468,54 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_1- 100000 грн. моральної шкоди (а.с. 161-162).

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 березня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ККП "Донецькміськтепломережа" на користь ОСОБА_2. матеріальну шкоду в розмірі 4963 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Розподілено судові витрати. У задоволенні позову до ОП "Донецькміськтепломережа", комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька", відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2006 року рішення місцевого суду змінено. Стягнуто з ККП "Донецькміськтепломережа" на користь ОСОБА_2. та ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 5000 грн. кожному. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2008 року, який переглядав судові рішення відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" (697-16) , зазначені судові рішення залишено без змін.

У скарзі до Верховного Суду України ККП "Донецькміськтепломережа" порушено питання про скасування наведених судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами та ухвалення нового рішення про відмову в позові. На обґрунтування скарги посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 1166, 1167 ЦК України та порушення норм процесуального права й надані судові рішення Верховного Суду України від 30 травня 2006 року та від 13 червня 2007 року, в яких по-іншому застосовані одні й ті ж самі норми права.

Підставами оскарження у зв'язку з винятковими обставинами згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України є, зокрема, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами скаргу ККП "Донецькміськтепломережа", дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки встановлено неоднакове застосування судом касаційної інстанції підстав відповідальності згідно з положеннями статей 1166, 1167 ЦК України та їх помилкове застосування в цій справі.

В інших справах за аналогічних обставин при відшкодуванні шкоди суди виходили з того, що шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності одночасно протиправної її поведінки, вини в заподіянні шкоди та причинного зв'язку між завданою шкодою й протиправною поведінкою.

У зазначеній справі, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що достатньою підставою для відшкодування шкоди є те, що на момент залиття квартири позивачів згідно зі ст. ст. 87, 91 ЦК України ККП "Донецькміськтепломережа" вважалося юридично створеним підприємством та в нього виникла цивільна правоздатність, а той факт, що ОП "Донецькміськтепломережа" не виконало розпорядження Донецького міського голови від 15 жовтня 2004 року і не передало до 1 листопада 2004 року ККП "Донецькміськтепломережа" у повне господарське відання майновий комплекс Донецьких міських теплових мереж, у тому числі й котельню № 295, правового значення не має.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на підставі якої суди вирішили спір, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає і за завдану моральну шкоду, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Усупереч вимогам статей 212- 214 ЦПК України рішення судів узагалі не містять висновку щодо вини, протиправності дій ККП "Донецькміськтепломережа" у заподіянні шкоди позивачам.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджено відповідними доказами, які наявні у справі, що станом на 15 березня 2005 року (дата залиття квартири) послуги з теплопостачання позивачам надавало ОП "Донецькміськтепломережа", на балансі якого знаходилась котельня № 295, і саме через неправомірні дії її працівників, які порушили виробничу інструкцію та допустили перевищення розрахункової напруги в тепловій мережі, що призвело до поривів трубопроводів системи опалення, позивачам завдано шкоди. Зазначені обставини також підтверджуються наказом ОП "Донецькміськтепломережа" від 23 березня 2005 року, в якому після проведення внутрішньої перевірки зазначені були такі ж причини залиття квартири позивачів, відповідні працівники понесли дисциплінарні та фінансові стягнення (а.с. 87).

Крім того, судом також установлено, що цілісний майновий комплекс Донецьких міських теплових мереж згідно з актом передано від ОП "Донецькміськтепломережа" до ККП "Донецькміськтепломережа" лише 30 червня 2005 року, тобто після залиття квартири позивачів.

Відповідно до положень ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Зазначених положень цивільного законодавства щодо підстав цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди суди не врахували та не навели достатніх підстав із посиланням на норми матеріального права, з яких мотивів стягнуто шкоду з особи, яка не надавала послуги позивачам з теплопостачання та в трудових відносинах з якою винні працівники не знаходились.

Крім того, судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що, пред'являючи позов і пізніше уточнюючи його, позивачі вимагали відшкодувати завдану їм шкоду з ОП "Донецькміськтепломережа" (а.с. 2-3, 161-162), в яких обґрунтували свої доводи саме винними та протиправними діями цього підприємства з поданням відповідних доказів. Заявлений позов та вимогу до цього відповідача позивачі не змінювали та позову до ККП "Донецькміськтепломережа" не пред'являли. Наявні на а.с. 165 письмові пояснення ОСОБА_2. про стягнення шкоди з ККП "Донецькміськтепломережа" не є позовними вимогами, які повинні заявлятися відповідно до встановленої ст. 119 ЦПК України форми та змісту позовної заяви. Крім того, інший позивач,ОСОБА_1, таких заяв не робив. Таким чином, суд, стягуючи шкоду з КПП "Донецькміськтепломережа", вийшов за межі заявлених вимог.

Зазначені порушення залишені поза увагою судами апеляційної та касаційної інстанцій.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 354, 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу комунального комерційного товариства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 березня 2006 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2006 року та ухвалу колегії суддів з розгляду справ у касаційному порядку апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.