800/607/16 Про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України "Про звільнення судді Конституційного Суду України" - 24.04.2017 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України № 1432-VIII від 5 липня 2016 року (1432-19) "Про звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_4", -

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України від 05 липня 2016 року "Про звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_4".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок протиправної бездіяльності Верховної Ради України, яка полягає у нерозгляді протягом двох років заяви позивача про відставку при наявності 36-річного стажу на посаді судді, було порушено його конституційне право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Також позивач послався на те, що після внесення змін до Конституції України (254к/96-ВР) в частині правосуддя Конституційний Суд України на підставі ч.3 ст. 149-1 Конституції України є правонаступником Верховної Ради України в частині звільнення суддів, але в той же час наявність оскаржуваної постанови Верховної Ради України від 5 липня 2016 року про його звільнення не з тих підстав, які є пріоритетними, може стати завадою при розгляді питання про зміну підстави звільнення позивача з посади судді у Конституційному Суді України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 3 листопада 2011 року № 3991-VI (3991-17) призначено ОСОБА_4 суддею Конституціного Суду України.

23 лютого 2014 року позивач подав до Верховної Ради України заяву про відставку з посади судді Конституційного Суду України (до досягнення 65-річного віку). Постановою Верховної Ради України № 775-VII від 24 лютого 2014 року (775-18) відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України достроково припинено повноваження та звільнено ОСОБА_4 з посади судді Конституційного Суду України у зв'язку з порушенням присяги судді.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року скасовано постанову Верховної Ради України № 775-VII (775-18) та зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_4 від 23 лютого 2014 року про відставку з посади судді.

Додатковою постановою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_4 про встановлення способу виконання судового рішення в частині дострокового припинення повноважень і звільнення його з посади судді Конституційного Суду України та скасування постанови Верховної Ради України № 775-VII (775-18) .

Скасовано постанову Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24 лютого 2014 року № 775-VII (775-18) в частині дострокового припинення повноважень та звільнення ОСОБА_4 з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді судді Конституційного Суду України з 24 лютого 2014 року.

Постановою Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року змінено постанову Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року в частині мотивів задоволення позовної заяви. Визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України № 775-VII (775-18) в частині дострокового припинення повноважень та звільнення позивача з посади судді Конституційного Суду України у зв'язку з порушення присяги судді.

Додаткову постанову Вищого адміністративного суду України від 27червня 2014 року скасовано.

12 червня 2014 року позивач повторно подав заяву про відставку з посади судді на ім'я Голови Конституційного Суду України Бауліна Ю.В. і Голови Верховної Ради України Турчинова Ю.В.

2 липня 2014 року Голова Конституційного Суду України Баулін Ю.В.звернувся з листом до Голови Верховної Ради України Турчинова Ю.В. щодо вжиття заходів, пов'язаних із звільненням позивача з посади судді у відставку по досягненню ним 65 років, граничного віку перебування на посаді судді.

5 липня 2016 року оскаржуваною Постановою Верховної Ради України позивача було звільнено з посади судді Конституційного Суду України у зв'язку із досягненням ним 65 років.

У зв'язку з тим, що Верховною Радою України не було розглянуто заяву позивача від 23 лютого 2014 року, яка являється пріоритетною, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України від 5 липня 2016 року "Про звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_4"

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 84, статтею 91 Конституції України рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування; Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Регламентом ВРУ та законами України від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР "Про комітети Верховної Ради України" (116/95-ВР) та 17 листопада 1992 року № 2790-XII "Про статус народного депутата України" (2790-12) .

У статті 47 Регламенту ВРУ зазначено, що відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Регламентом (частина перша зазначеної статті).

При цьому рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звільнення з посади та звільнення з посади приймаються Верховною Радою України шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та цим Регламентом, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів (частина п'ята статті 47 Регламенту ВРУ).

Регламент ВРУ встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України.

Статтею 216 Регламенту ВРУ встановлено, що Верховна Рада України, звільняє з посад суддів Конституційного Суду України відповідно до частин п'ятої статті 126 Конституції України та статті 23 Закону "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР. Підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Звільнення з посад таких осіб здійснюється відкритим голосуванням. За результатами голосування оформляється відповідна постанова Верховної Ради України.

Згідно зі статтею 149 Конституції України на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 Основного Закону України.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 422/96-ВР суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, зокрема, у разі порушення суддею присяги.

Отже, порядок звільнення суддів Конституційного Суду України встановлений Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом № 422/96-ВР (422/96-ВР) та Регламентом ВРУ, що гарантує їх незалежність і недоторканність. Іншого порядку звільнення вказаних осіб законодавством України не передбачено.

Судом встановлено, що 23 лютого 2014 року до Верховної Ради України надійшла заява ОСОБА_4 про відставку з посади судді Конституційного Суду України.

Проте, як вбачається із постанови Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року, суд скасовуючи рішення Верховної Ради України від 24 лютого 2014 року № 775-VII (775-18) та зобов'язуючи відповідача розглянути заяву ОСОБА_4 від 23 лютого 2014 року про відставку з посади судді, дійшов висновку, що Верховна Рада України в порушення ст.216 Регламенту ВРУ протиправно не розглянула подану позивачем в порядку п.9 ч.5 ст. 126 Конституції України заяву.

З такими висновками колегії суддів Вищого адміністративного суду України погодився також Верховний Суд України в постанові від 2 грудня 2014 року, зазначивши, що постанова Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року в цій частині відповідає вимогам закону.

Статтею 126 Конституції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що на момент вирішення справи судом встановлено, що заява позивача від 23 лютого 2014 року про відставку залишилась нерозглянутою, колегія суддів звертає увагу на те, що питання про звільнення судді КСУ у відставку не вирішене до прийняття постанови ВРУ від 5.07.2016 р. №№ 1432-VIII (1432-19) про звільнення позивача з інших підстав.

Між тим, з огляду на зазначене, суд вважає наявним волевиявлення позивача бути звільненим з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку, а тому не погоджується з правомірністю його звільнення Верховною Радою України у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років.

Звільняючи ОСОБА_4 з посади у такий спосіб, Верховна Рада України порушила право судді на відставку, яке закріплене ст. 126 Конституції України. Зазначене право є складовою гарантії незалежності і недоторканості суддів як носіїв судової влади.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що постанова Верховної Ради України від 5 липня 2016 року "Про звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_4" прийнята з порушенням ст.216 Регламенту ВРУ, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 7- 12, 159, 160- 163, 171-1, 221 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України № 1432-VIII від 05 липня 2016 року (1432-19) "Про звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_4".

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .