Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання угод дійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Донецький національний технічний університет, орган опіки та піклування Київської районної ради в м. Донецьку, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання угод дійсними; за зустрічним позовомОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Донецького національного технічного університету, органу опіки та піклування Київської районної ради в м. Донецьку про визнання добросовісними набувачами,

У грудні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом доОСОБА_2. про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, зокрема будинку АДРЕСА_1та предметів домашнього вжитку.

ОСОБА_2. подала до суду позов до ОСОБА_1. про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що ОСОБА_1. не в повному обсязі надав перелік майна, яке підлягає поділу, зокрема в його позові не зазначено про квартиру АДРЕСА_2, про земельну ділянку, яка знаходиться за АДРЕСА_1та про інші предмети домашнього вжитку, які були придбані у період шлюбу.

Крім того, ОСОБА_2. пред'явила вимоги доОСОБА_3 про визнання дійсною угоди від 5 березня 2001 року, укладеної між ОСОБА_6. таОСОБА_3. та від 10 серпня 2004 року, укладеної міжОСОБА_3. та нею -ОСОБА_2 таОСОБА_1

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 5 січня 2005 року позов про розірвання шлюбу виділено в окреме провадження.

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1.,ОСОБА_2. про встановлення факту прийняття спадщини та визнання угод дійсними. У обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначав, що будинок АДРЕСА_1на праві власності належав ОСОБА_7., яка 20 червня 1991 року склала заповіт на ім'я свого сина - ОСОБА_9. ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_8. померла. ОСОБА_8до нотаріальної контори з питання прийняття спадщини не звертався, проживав у цьому будинку, а в 1995 році вирішив продати будинок.

30 травня 1995 року ОСОБА_8видав на ім'яОСОБА_3 довіреність, якою уповноважив останнього розпоряджатися будинком на свій розсуд. Цього ж дня ОСОБА_8написав розписку про те, що за будинок він отримав відОСОБА_3 68 млн. крб. та автомобіль "Москвич".

ОСОБА_3 10 серпня 2004 року за домашньою угодою продав будинок ОСОБА_2. та ОСОБА_1, які 21 травня 2005 року продали будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив встановити факт прийняття ОСОБА_6. спадщини після смертіОСОБА_8. та визнати дійсними угоди від 30 травня 1995 року, від 10 серпня 2004 року та від 21 травня 2005 року.

ОСОБА_4 таОСОБА_5. пред'явили позов доОСОБА_3, ОСОБА_1.,ОСОБА_2., Донецького національного технічного університету про визнання добросовісними набувачами будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу від 21 травня 2005 року придбали будинок у ОСОБА_1, договір оформлений нотаріально, а 27 травня 2005 року будинок зареєстрований в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 січня 2008 року позов ОСОБА_1. та зустрічний позовОСОБА_2. задоволені частково.

Виділено ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_2 та інші предмети домашнього вжитку, всього на суму 12 518 грн.

Визнано дійсною домашню угоду від 30 травня 1995 року про відчуження ОСОБА_6. ОСОБА_3. будинку АДРЕСА_1.

Визнано дійсною домашню угоду від 10 серпня 2004 року про відчуженняОСОБА_3. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. будинку АДРЕСА_1та земельної ділянки площею 0,0397 га.

Виділено у власність ОСОБА_2. будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,0397 га та предмети домашнього вжитку, всього на суму 17 475 грн.

Зустрічний позовОСОБА_3 задоволено.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_6. спадщини після смертіОСОБА_8.

Визнано дійсною домашню угоду від 30 травня 1995 року про відчуження ОСОБА_6. ОСОБА_3. будинку АДРЕСА_1.

Визнано дійсною домашню угоду від 10 серпня 2004 року про відчуженняОСОБА_3. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. будинку АДРЕСА_1та земельної ділянки площею 0,0397 га.

Зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5. задоволено та визнано їх добросовісними набувачами будинку АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави 128 грн. 65 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 жовтня 2008 року рішення районного суду змінено. ПозовОСОБА_2. про поділ майна подружжя задоволено частково. Відмовлено ОСОБА_2. у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1від 10 серпня 2004 року, який укладено міжОСОБА_3., з одного боку, таОСОБА_1,ОСОБА_2 з другого боку. Відмовлено ОСОБА_2. у визнанні будинку АДРЕСА_1спільним майном подружжя, його поділі та у визнанні за нею права власності на будинок.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 січня 2008 року в частині поділу іншого майна подружжя залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користьОСОБА_2. різницю у вартості часток подружжя в сумі 8 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_1. та зОСОБА_2. на користь держави по 850 грн. судового збору та по 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні позовуОСОБА_3 про встановлення факту прийняття ОСОБА_6. спадщини після смертіОСОБА_8., про визнання дійсною домашньої угоди від 30 травня 1995 року про відчуження ОСОБА_6. ОСОБА_3. будинку АДРЕСА_1та домашньої угоди від 10 серпня 2004 року про відчуженняОСОБА_3. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. будинку АДРЕСА_1відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5. про визнання їх добросовісними набувачами будинку АДРЕСА_1відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, до якої приєдналисяОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3, просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргуОСОБА_4, до якої приєдналися ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1 таОСОБА_3, відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 13 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.