Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 у справі № 820/1021/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 скасовано Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Київська об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області 24.02.2017 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, а також на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що до касаційної скарги не надано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102918852341, яким надіслано Київській об'єднаній державній податковій інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області копію ухвали від 01.03.2017, вручене адресату 13.03.2017.

На виконання вимог ухвали від 01.03.2017 відповідачем надіслано клопотання про поновлення строків касаційного оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач посилається на проведення податкових реформ, які погіршують якість претензійно-позовної роботи, зокрема, зменшення штатної чисельності юридичних підрозділів.

Суддя-доповідач зазначає, що труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Навпаки, наведені обставини в обґрунтування заяви про поновлення строку касаційного оскарження лише свідчать про відсутність у відповідача наміру оскаржити у касаційному порядку судові рішення в межах строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтею 49, 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений статтею 212 цього Кодексу, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, підстави, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, визнаються неповажними.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" (3674-17) органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 820/1021/16 фінансування з Державного бюджету України.

На момент постановлення даної ухвали заявником вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 не виконано.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини шостої статті 108 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

1. Відмовити в задоволенні клопотання Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 у справі № 820/1021/16.

2. Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 у справі № 820/1021/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути.

3. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .