Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :

головуючого - Прокопчука Ю.В.,

суддів : Костенка А.В.,

Пшонки М.П.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2про розірвання договору та за зустрічним позовомОСОБА_2до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності, визнання недійсними рішень виконавчого комітету Халеп'янської сільської ради, актів на право власності на землю,

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 1 липня 2008 року відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Вікторія-Альфа", ОСОБА_3про направлення справи за підсудністю до відповідного суду м. Харкова.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано право власності ОСОБА_2на земельні ділянки, розташовані на території села Халеп'я Обухівського району Київської області: на земельну ділянку площею 0, 25 га з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування житлового будинку", в межах згідно з актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №172878 від 6 квітня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0379 та на земельну ділянку площею 3, 3475 га з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства", в межах згідно з актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 172879 від 6 квітня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0378; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Халеп'янської сільської ради від 30 січня 2001 року № 3-3-3 в частині, якою надано земельні ділянки у власність громадянОСОБА_5., ОСОБА_3.,ОСОБА_8., ОСОБА_7,ОСОБА_6., ОСОБА_9.; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Халеп'янської сільської ради від 22 червня 2003 року № 15-3-6 в частині, якою надано земельні ділянки у власність громадянОСОБА_5., ОСОБА_3.,ОСОБА_8., ОСОБА_7,ОСОБА_6., ОСОБА_9.; визнано недійсними акти на право власності на земельні ділянки, видані 13 лютого 2001 року громадянам ОСОБА_3., що проживає за АДРЕСА_1 (акт IV-КВ 057088), ОСОБА_6., що проживає за АДРЕСА_2 (акт IV-КВ № 057087), ОСОБА_7, що проживає за АДРЕСА_3 (акт IV-КВ № 057086),ОСОБА_5., що проживає за АДРЕСА_4 (акт IV-КВ № 057083),ОСОБА_8., що проживає заАДРЕСА_5 (акт IV-КВ № 057085), ОСОБА_9. (акт IV-КВ № 057084); визнано недійсними акти на право власності на землю, видані ОСОБА_4. (АДРЕСА_6), а саме акти НА № 589237 та НА 589238 від 1 серпня 2005 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до Обухівського районного суду Київської області.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на її необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права й допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи суд неправильно застосував норми матеріального права або допустив порушення норм процесуального права, які передбачені ст. 338 ЦПК України, як підстави для зміни або скасування судових рішень. Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргуОСОБА_2відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.