Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 7 лютого 2008 року,

У травні 2007 рокуОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що шлюб, укладений між нею та відповідачем, розірвано 15 грудня 1998 року; їх повнолітній син - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживає разом із нею. У 2006 році син вступив до Запорізького національного технічного університету, вартість його навчання за семестр складає 2 537 грн.

У ході судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2007 року та до закінчення навчання, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 7 лютого 2008 року, позов ОСОБА_1. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3, у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2007 року та до 30 червня 2010 року. Стягнуто з ОСОБА_2 51 грн. судового збору на користь держави, 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що сторони у справі перебували в шлюбі з 26 грудня 1987 року до 15 грудня 1998 року. Згідно з копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

ОСОБА_3. навчається на другому курсі денного відділення Запорізького національного технічного університету,

Згідно з договором № 8.090210/6 від 1 липня 2006 року, укладеним між Запорізьким національним технічним університетом в особі ректора ОСОБА_4 та ОСОБА_3., який діє за згодою своєї матері - ОСОБА_1., загальна вартість освітньої послуги становить 20 296 грн.; 2 537 грн. за семестр.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідач працює водієм у КП "Автогосподарство" Запорізької обласної ради й отримує заробітну плату та має можливість сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина, який навчається й потребує допомоги.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 7 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.