Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в Оболонському районі м. Києва про зарахування надміру сплаченого податку за касаційною скаргою ДПІ в Оболонському районі м. Києва на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2008 року,

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2005 року позов розглянуто в порядку ЦПК України (1618-15) та задоволено. Постановлено зобов'язати ДПІ в Оболонському районі м. Києва зарахувати суму надмірно сплаченого ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 229 гривень 84 копійок у рахунок сплати ним податків за 2005 рік.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2005 року розглянуто в порядку КАС України (2747-15) апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі м. Києва й залишено без змін указане рішення місцевого суду.

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2007 року постанову апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2005 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2008 року розглянуто в порядку ЦПК України (1618-15) апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі м. Києва й рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2005 року залишено без змін.

ДПІ в Оболонському районі м. Києва звернулася до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду від 21 вересня 2005 року, ухвалу апеляційного суду від 7 лютого 2008 року й закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим пунктом 2 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа ОСОБА_1. - суб'єкт підприємницької діяльності звернувся до суду загальної юрисдикції в порядку ЦПК України (1618-15) в травні 2005 року, справу було призначено до розгляду на 20 червня 2005 року, а розглянуто 21 вересня 2005 року за правилами, встановленими ЦПК України (1618-15) , не зважаючи на те, що з 1 вересня 2005 року набрав чинності КАС України (2747-15) .

Таким чином, суд, вирішивши по суті справу, помилково визнав, що виник цивільно-правовий спір і вимоги позивача повинні розглядатися за правилами позовного провадження з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

Ураховуючи вищевикладене та суть спору, колегія суддів вважає, що в даному випадку виник публічно-правовий спір і вимоги ОСОБА_1повинні були розглядатися за правилами, встановленими КАС України (2747-15) .

У порушення згаданих норм процесуального права суд першої інстанції помилково розглянув непідвідомчий йому спір, а апеляційна інстанція при перегляді рішення суду першої інстанції на це уваги не звернула, залишивши в силі рішення, помилково ухвалене за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

За таких обставин ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до окружного адміністративного суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.