Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 815/3618/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 18.01.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Степашка О.І. від 17.02.2017 відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недотриманням останнім вимог частини п'ятої статті 213 КАС України, зокрема, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - до 13.03.2017.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102918673285, яким надіслано Державній податковій інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області копію ухвали від 17.02.2017, вручене адресату 24.02.2017.

На виконання вимог ухвали від 17.02.2017 скаржником направлено до суду касаційної інстанції заяву, в якій повторно порушено питання про зменшення розміру судового збору до 30 прожиткових мінімумів громадян - 48000грн., а також заявлено вимоги щодо відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування вищезазначеної заяви відповідач посилається на здійснення обмежених асигнувань з Державного бюджету України на користь суб'єктів владних повноважень для сплати судового збору за подання скарг до судів. В підтвердження вказаних обставин відповідачем надано виписку по рахунках за 03.03.2017, згідно з якою видатки на сплату судового збору за КЕКВ 280 "Інші поточні видатки" встановлено в сумі 102856,13грн., тоді як судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 815/3618/16 складає 658302,87грн.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ суддею-доповідачем у даному касаційному провадженні визначено суддю Шипуліну Т.М.

Розглянувши клопотання Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зменшення розміру судового збору до 30 прожиткових мінімумів та відстрочення сплати такого збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" (3674-17) органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Податковим органом не надано жодних доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 815/3618/16 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Згідно частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Оскільки, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не виконано вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2017, зокрема не надано документ про сплату судового збору, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України,-

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про зменшення розміру сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 815/3618/16 та відстрочення такої сплати.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 815/3618/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

3. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .