Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення винагороди за загальними підсумками роботи за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 4 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ВАТ "Укртелеком") про стягнення винагороди за загальними підсумками роботи дочірнього підприємства "Утел" ВАТ "Укртелеком" у 2005 році, посилаючись на те, що вона з 14 грудня 1995 року працювала у відповідача на посаді телефоністки, а 12 вересня 2005 році її було звільнено за скороченням чисельності (штату працівників). Відповідно до Положення про порядок виплати винагороди за загальними підсумками роботи за рік вона має право на виплату винагороди за 2005 рік за фактично відпрацьований час, розмір якої складає 3 700 грн. Указувала, що ВАТ "Укртелеком" є правонаступником дочірнього підприємства "Утел" (далі - ДП "Утел"), а тому просила про задоволення позову.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 4 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 20 вересня 2007 року ВАТ "Укртелеком" відмовлено в скасуванні заочного рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 4 вересня 2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2008 року заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 4 вересня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "Укртелеком" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи за скороченням чисельності (штату працівників), ДП "Утел" план прибутку виконало, а тому є передбачені Положенням про порядок виплати працівникам ДП "Утел" винагороди за загальними підсумками роботи за рік підстави для стягнення на користь позивачки винагороди за підсумками роботи за 2005 рік пропорційно відпрацьованому в цьому році часу.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до п. 1.6 Положення про порядок виплати працівникам ДП "Утел" винагороди за загальними підсумками роботи за рік, затвердженого рішенням правління ВАТ "Укртелеком" від 22 грудня 2004 року № 34, винагорода за загальними підсумками роботи за рік виплачується на підставі наказу генерального директора ДП "Утел". Умовою для нарахування винагороди є виконання річного плану прибутку ДП "Утел"(п. 1.8 Положення).

Згідно з п. 2.11 Положення про оплату праці працівників дочірнього підприємства "Утел" ВАТ "Укртелеком", затвердженого зазначеною вище постановою правління ВАТ "Укртелеком", оплата праці працівників ДП "Утел" здійснюється за рахунок коштів, передбачених бізнес-планом ДП "Утел".

Суди на зазначені вище положення уваги не звернули й виходили тільки з того, що на час реорганізації ДП "Утел" мало прибуток як і ВАТ "Укртелеком" за підсумками роботи в 2005 році, не з'ясувавши, чи виконано ДП "Утел" річний план прибутку та чи передбачено його бізнес-планом такі виплати.

За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 4 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.