Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі № 804/1891/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язання вчинити дії, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Степашка О.І. від 20.02.2017 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недотриманням останнім вимог частини п'ятої статті 213 КАС України, зокрема, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, а також на підставі вимог частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що клопотання про поновлення строку касаційного оскарження не подано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017 була отримана відповідачем 27.02.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102918630241.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017 Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надіслано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано аналогічними підстави вказаними відповідачем при поданні касаційної скарги.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ суддею-доповідачем у даному касаційному провадженні визначено суддю Шипуліну Т.М.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

На момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2017 відповідачем не виконано, зокрема, не надано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень та документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судового рішення.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

1. Відмовити в задоволенні клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі № 804/1891/16.

2. Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі № 804/1891/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язання вчинити дії - повернути.

3. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .