Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, визнання укладеним договору купівлі-продажу та визнання права власності на Ѕ частину квартири,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на Ѕ частину квартири, посилаючись на те, що з січня 1976 року він перебуває з відповідачкою в шлюбі, під час шлюбу в 2001 році вони купили квартиру АДРЕСА_1, однак після погіршення їх відносин в листопаді 2007 року він дізнався про те, що право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 8 червня 2001 року, що не відповідає фактичним обставинам та порушує його права.

Позивач під час розгляду справи уточнив позов, зазначав, що договір дарування є удаваним правочином і просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 укладений 8 червня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати укладеним договір купівлі-продажу квартири між зазначеними особами та визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Ялтинського міського суду від 11 липня 2008 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.