У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 лютого 2003 року вона уклала з відповідачем договір завдатку з метою придбання належного йому будинку АДРЕСА_1, сплатила на виконання цього договору завдаток і таким чином була впевнена, що до 30 квітня 2003 року буде укладений договір купівлі-продажу будинку та вона стане його власником, а тому запропонувала ОСОБА_3 купити в неї цей будинок за 300000 грн., 12 квітня 2003 року уклала з ОСОБА_3 договір про наміри, отримала від нього 150000 грн. у рахунок оплати вартості будинку, але ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором завдатку не виконав, будинок їй не продав, а вона була змушена повернути ОСОБА_3 одержані від нього кошти з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а саме 208050 грн., тому ОСОБА_1 невиконанням своїх обов'язків за договором заподіяв їй реальні збитки у розмірі 58050 грн. та збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 300000 грн.
Позивачка просила стягнути з відповідача 358050 грн. на відшкодування збитків та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 5 березня 2008 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 травня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду Харківської області від 20 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Л.М. Лихута Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін