Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Тернопільголовпостач" про усунення перешкод у користуванні будинком, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2008 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок будівництва відповідачем багатоквартирного шестиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 з порушенням вимог державних будівельних норм і правил, утворюється вітрова підпора. Для виведення належного позивачам на праві власності будинку АДРЕСА_2 із зони вітрового підпору була розроблена додаткова проектна пропозиція, але відповідач її не впровадив. У зв'язку з вітровим підпором у їх будинку постійно вимикається газовий котел опалення, що створює перешкоди у використанні будинку та загрозу їх життю і здоров'ю. Позивачі просили усунути перешкоди в користуванні будинком шляхом надання їм аналогічного житла та земельної ділянки, стягнути з відповідача на їх користь 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що спосіб, у який позивачі просять усунути перешкоди в користуванні їх будинком, а саме: зобов'язати відповідача надати їм аналогічне житло та земельну ділянку для усунення зони вітрового підпору є не співмірним способом захисту порушеного права і не може бути прийнятий до уваги, оскільки у відповідача немає іншої земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку. Вибраний позивачами шлях усунення порушення права власності, не може бути способом усунення перешкод у користуванні будинком. У судовому засіданні не здобуто доказів спричинення позивачам моральної шкоди та викликаних в зв'язку із цим моральних страждань.

З такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно зі ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За змістом ст. 16, частин 2 та 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушенні іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права у спосіб, який або припинить це порушення, або відновить становище, яке існувало до порушення. Власник, права якого порушенні має також право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. У силу вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. За правилам ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вирішуючи спір суди зазначених вимог закону не врахували, хоча встановили факт, що будинок, у якому проживають позивачі, знаходиться в зоні вітрового підпору, який утворився у зв`язку з будівництвом відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Тернопільголовпостач" з порушенням будівельних норм і правил шестиповерхового будинку, що створює позивачам перешкоди в користуванні будинком.

При встановлені судами, факту порушення відповідачем - ВАТ "Тернопільголовпостач" будівельних норм і правил, що зумовило перешкоди позивачам у користуванні будинком, створило загрозу їх життю і здоров'ю та при наявності висновку будівельно-технічної експертизи щодо варіантів усунення цих перешкод, зокрема й у спосіб, зазначений позивачами, висновки судів про те, що надання аналогічного житла та земельної ділянки для усунення зони вітрового підпору є не співмірним способом захисту порушеного права і не може бути способом усунення перешкод у користуванні будинком, а також про те, що не здобуто доказів спричинення позивачам моральної шкоди та викликаних у зв'язку із цим моральних страждань, не можна визнати обгрунтованими.

Посилання суддів при цьому на відсутність у відповідача аналогічного житла і земельної ділянки є безпідставними, оскільки відповідач як юридична особа з колективною формою власності відповідно до норм цивільного законодавства України самостійно володіє цивільними правами та обов'язками при здійсненні фінансово-господарської діяльності, вправі укладати цивільно-правові угоди та нести відповідальність за свої дії і за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи вимоги про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом надання аналогічного житла та земельної ділянки, суд не врахував також допущених порушень з боку контролюючих органів органу місцевого самоврядування щодо дотримання будівельних норм і правил при спорудженні шестиповерхового будинку АДРЕСА_1, в порушення правил ст. 33 ЦПК України не залучив співвідповідачем до справи місцеву раду, чим неповно з'ясував дійсні обставини справи.

За таких обставин справи колегія суддів не може визнати судові рішення законними та обгрунтованими, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.