Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку "Національний кредит" про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 червня 2008 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 вересня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначала, що з 17.09.1999 року перебувала в трудових відносинах з АКБ "Національний кредит", де обіймала посаду керуючої Острівською філією банку у м. Херсоні. Наказом № 24-к від 17.03.2006 року її було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Рішенням місцевого суду від 29 серпня 2006 року її поновили на роботі та стягнули середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте фактично до роботи не допустили, у зв'язку з чим вона вимушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю. Посилаючись на те, що її повторно звільнили за п. 1 ст. 41 КЗпП України, вважала своє звільнення незаконним та з урахуванням уточнених позовних вимог просила змінити формулювання причини звільнення, визнати її звільненою за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, стягнути на її користь вихідну допомогу та середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з неможливістю працевлаштування через незаконне звільнення.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 12 червня 2008 року позов задоволено частково. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків ( п. 1 ст. 41 КЗпП України). Зобов'язано АКБ "Національний кредит" змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1, вважати ОСОБА_1 звільненою з 29.10. 2007 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та внести відповідний запис до її трудової книжки. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10 вересня 2008 року рішення місцевого суду в частині зміни формулювання причини звільнення та відмови у задоволенні вимог про стягнення вихідної допомоги скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов'язано АКБ "Національний кредит" змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1, вважати її звільненою за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю (ч. 3 ст. 38 КПпЗ України) та внести відповідний запис до її трудової книжки. Стягнуто з АКБ "Національний кредит" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 5 823,06 грн. без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. Рішення суду в частині стягнення з АКБ "Національний кредит" судового збору в дохід держави в розмірі 51 грн. змінено, збільшено його розмір до 58, 23 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені судові рішення в частині відмовлених позовних вимог скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити повністю.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.

Відмовляючи в задоволені вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з неможливістю працевлаштування через незаконне звільнення, суд вірно виходив з того, що всупереч вимогам ст. 10, 11 ЦПК України позивачка не надала доказів того, що наявність в її трудовій книжці запису про звільнення її за п. 1 ст. 41 КЗпП України перешкоджало її працевлаштуванню.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 червня 2008 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.