Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" (далі - ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод") до ОСОБА_1 про стягнення боргу за касаційною скаргою ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" на рішення апеляційного суду Полтавської області від 7 серпня 2008 року,

У лютому 2008 року ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що сторони перебували в договірних відносинах з 2004 року до 2007 року, згідно з якими товариство поставляло відповідачці продукцію, а остання повинна була розрахуватися за неї. 30 січня 2007 року ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність, проте неповністю розрахувалась за поставлену продукцію, тому позивач просив стягнути борг у сумі 10 305 грн. та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 2 червня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" 10 305 грн. матеріальної шкоди, 103 грн. 05 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 7 серпня 2008 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод".

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 2004 року до січня 2007 року перебувала із ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" у договірних відносинах, відповідно до яких позивач поставляв відповідачці лікеро-горілчану продукцію, а відповідачка повинна була за неї розрахуватися.

ЗАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" за вказаний період поставив ОСОБА_1 лікеро-горілчаної продукції на загальну суму 105 536 грн. 25 коп. Відповідачка за отриману продукцію розрахувалася з позивачем грошовими коштами, заборгувавши останньому 10 305 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має право на їх відшкодування.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1, не розрахувавшись за отриману продукцію, завдала позивачу майнової шкоди.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дано правильну оцінку.

Наведене свідчить про те, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке постановлене відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 7 серпня 2008 року скасувати, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 2 червня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.