У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.І.,
Данчука В.Г.,
Барсукової В.М.,
Косенка В.Й,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансавто" про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансавто" на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 26 березня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 вересня 2005 року з відповідачем уклав договір зворотної фінансової допомоги на суму 300 тис. грн., відповідно до якого боржник зобов'язувався повернути грошову суму через 10 місяців з дати підписання договору. У встановлений договором строк відповідач не виконав зобов'язання за договором, борг не повернув. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 300 тис.грн. у рахунок боргу за договором зворотної фінансової допомоги.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 грудня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансавто" на користь ОСОБА_1. 300 тис. грн. у рахунок боргу за договором зворотної фінансової допомоги.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 26 березня 2008 року рішення суду залишено без змін, виключено з нього висновки суду щодо обставин укладення договору зворотної фінансової допомоги, безпідставності доводів представників відповідачів щодо викрадення позивачем бланку з підписом директора та печаткою ТОВ "Інтертрансавто" та зловживань посадових осіб цього товариства щодо не оприбуткування 300 тис. грн. по бухгалтерському обліку підприємства.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрансавто" просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що 23 вересня 2005 року між сторонами укладено письмовий договір зворотної фінансової допомоги на безоплатній основі, згідно якого позивач надав відповідачу безпроцентну позику в сумі 300 тис. грн. на термін до 24 липня 2006 року, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав. Відповідачем не заявлено зустрічного позову про визнання недійсним договору зворотної фінансової допомоги.
З такими висновками судів погодитись не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обгрунтованим, тобто ухваленим на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
У силу вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи спір суди зазначених вимог закону не дотрималися, повно і всебічно не з'ясували дійсні обставини справи, належним чином не перевірили доводи і заперечення сторін, не попередили відповідача про наслідки невчинення процесуальних дій.
За правилами п. 3.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті (затверджене Постановою Правління НБУ № 637 (z0040-05) від 15 грудня 2004 року) приймання готівки в касу проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначав, що договір зворотної фінансової допомоги сфальсифікований, товариством не укладався, квитанція до прибуткового ордеру ними не оформлювалась і не видавалась позивачу. Форма бланку квитанції до прибуткового касового ордеру, надана позивачем, не відповідає формі бланку, що використовується товариством.
З матеріалів справи, зокрема висновку судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 192-193) убачається, що підпис на квитанції до прибуткового ордеру виконаний не головним бухгалтером товариства, а невідомою особою.
У бухгалтерському обліку товариства ніяким чином не відображено надходження сум за договором зворотної фінансової допомоги.
З висновку судово-технічної експертизи документів (а. с. 206 - 210) убачається, що в тексті договору зворотної фінансової допомоги друкований текст договору нанесений поверх відтиску печатки. Ця обставина може стверджувати заперечення відповідача про те, що текст договору міг бути нанесений на бланк товариства.
Вирішуючи спір, судами ці обставини до уваги взяті не були, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Крім того, відносно ОСОБА_1. прокуратурою Чернівецької області за підроблення договору зворотної фінансової допомоги та квитанції до прибуткового касового ордеру порушено кримінальну справу, проводиться слідство.
За таких обставин, колегія суддів не може визнати законними та обгрунтованими судові рішення, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансавто" задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 26 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко