Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор'євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, нотаріуса Яценко Лідії Іванівни про визнання договору купівлі-продажу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року,

У вересні 2006 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником частини будинку АДРЕСА_1. Іншим співвласником був її брат ОСОБА_3, який продав належну йому частину будинку ОСОБА_2 24 жовтня 2005 року. Просила суд визнати зазначений договір недійсним з підстав порушення ст. 1226 ЦК України.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 березня 2008 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 18 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.