У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року
м. Київ
Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 31 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано - Франківської області від 20 листопада 2008 року в справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 квітня 2003 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу агентом з продажу продовольчих та промислових товарів. З нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. В її обов'язки входили пошук замовлення на товар по фірмах та підприємствах, виписка товару під звіт по взятих замовленнях, отримання товару на складі підприємства і доставка його покупцям особисто чи з допомогою вантажника (експедитора), отримання коштів у покупців за доставлений товар та передача їх в касу підприємця. За період з 01.05.2003 року до 28.12.2005 року зі складу підприємця ОСОБА_2, за замовленнями через агента з продажу продовольчих та промислових товарів ОСОБА_1 було відпущено покупцям товарів на суму 2734486,99 грн., які оплачені частково на суму 2644874,35 грн. При цьому залишок товарів неоплачених чеків, згідно яких покупці отримали товар за замовленням через агента ОСОБА_1 станом на 01.11.2006 року складав 89612, 64 грн. Таким чином, одержавши протягом жовтня - грудня 2005 року замовлення від покупців, ОСОБА_1 отримала на складі підприємця ОСОБА_2. товарно - транспортні накладні (товари, чеки), в яких розписалась за виписаний через неї товар. Отримавши ввірений їй товар, ОСОБА_1 особисто або з допомогою вантажника (експедитора) доставила товар покупцям і останні розписувались в одному із екземплярів товарного чеку, який повертали ОСОБА_1 для звітності у бухгалтерію та віддівали їй кошти за отриманий товар. Однак ОСОБА_1 не забезпечила ведення відомості з оплати готівкових накладних (товарних чеків), в яких повинні розписатись при оплаті коштів платники, не видала їм чеки касових ордерів про оплату, і в касу підприємця ОСОБА_3 кошти не вносила, а навпаки, шляхом обману заволоділа ними. 6 липня 2007 року вироком Долинського районного суду ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України та призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши засуджену від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий термін в один рік. Станом на 01.02.2008 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу шахрайськими діями відповідачки становив 88748 гривень, 15 копійок. Добровільно відшкодувати шкоду відповідачка не погоджується. Окрім матеріальних збитків позивачу, як підприємцю було завдано моральної шкоди, оскільки він зазнав втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку із приниженням ділової репутації, зниженням престижу, довіри до ділового партнера і в порушення стосунків з клієнтами, з якими він плідно працював тривалий термін.
Рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області від 31 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано - Франківської області від 20 листопада 2008 року, позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 88478,15 грн. як матеріальну шкоду та 8000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, та судові витрати в сумі 81 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 31 липня 2008 року та ухвали апеляційного суду Івано - Франківської області від 20 листопада 2008 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із оскаржуваних судових рішення та ухвали, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Додані до скарги матеріали повернути скаржниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.П. Пшонка