Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Страхова компанія "Алькона" про стягнення суми страхового відшкодування, 3% річних, пені та відшкодування моральної шкоди,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 4 серпня 2006 року він уклав з відповідачем договір добровільного страхування транспортного засобу, автомобіля "Шевролет Лачетті", 27 листопада 2006 року настав страховий випадок - зазначений автомобіль було викрадено й він у передбачений договором строк повідомив про це страхову компанію та надав відповідні документи, однак відповідач безпідставно відмовився виплатити страхове відшкодування, тому також зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, пеню та відшкодувати завдану порушенням його прав моральну шкоду.

Позивач просив стягнути 97920 грн. страхового відшкодування, 3% річних - 1609 грн. 64 коп., 31238 грн. пені та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2007 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 78120 грн. страхового відшкодування, 31237 грн. 44 коп. пені, 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 30 грн. судових витрат; в задоволенні решти позову відмовлено, також постановлено стягнути з ВАТ "Страхова компанія "Алькона" в дохід держави 1102 грн. 07 коп. судового збору.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.