ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2017 року м. Київ К/800/5216/17
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року у справі № 529/1212/16-а за позовом ОСОБА_4 до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила визнати неправомірними дій та зобов'язати вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2016 року листом № 15/к-02 відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди по Постанові Кабінету Міністрів України № 212 та індексації заробітної плати, суми яких були зазначені у колонці "інші виплати". Позивач вважав такі дії відповідача протиправними, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошових доходів громадян нею отримано і з них сплачені страхові внески, а тому мають враховуватись при розрахунку пенсії.
Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 09.12.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірною та протиправною відмову Решетилівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області у донарахуванні та виплаті призначеної пенсії ОСОБА_4 з урахуванням як складових заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди по Постанові Кабінету Міністрів України № 212 та індексації заробітної плати.
Зобов'язано Решетилівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з 02.09.2016 року здійснити донарахування пенсії ОСОБА_4, державного службовця у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди по Постанові Кабінету Міністрів України № 212 та індексації заробітної плати.
Зобов'язано Решетилівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з 02.09.2016 року здійснити виплату донарахованої пенсії ОСОБА_4, державного службовця у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди по Постанові Кабінету Міністрів України № 212 та індексації заробітної плати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Решетилівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області 21.12.2016 року звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою до якої було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочку.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року апеляційну скаргу Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області по справі № 529/1212/16-а повернуто відповідачу
На ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року надійшла касаційна скарга Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ставиться питання про її скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Решетилівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області 21.12.2016 року звернулося до суду першої інстанції з апеляційної скаргою.
Диканським районним судом Полтавської області 04 січня 2017 року направлено до Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративну справу № 529/12/16а, та апеляційну скаргу з клопотанням про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Клопотання обґрунтоване тим, що у відповідача немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. Щодо клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 року апеляційна скарга відповідача залишена без руху, а для усунення недоліків апеляційної скарги надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали, а саме надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія вищезазначеної ухвали була отримана Решетилівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області 25.01.2017 року.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (928-19)
встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року - 1378 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги), за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою слід сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,2 грн.).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
Посилання відповідача в доводах касаційної скарги на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (1774-19)
(згідно якого доповнено ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" пунктом 18, відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема Пенсійний фонд України та його органи) є безпідставними. Цей Закон набрав чинності з 01.01.2017 року, тобто після подання апеляційної скарги, та в силу вимог ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Щодо поданого до суду апеляційної інстанції клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то касаційний суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII (484-19)
до Закону України "Про судовий збір" (3674-17)
було внесені зміни, якими в ст. 5 вказаного Закону вилучено положення щодо звільнення від сплати судового збору органи Пенсійного фонду України та зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Тобто, законодавцем було визначено механізм фінансування органів державної влади коштами для реалізації ними покладених на них функцій.
Оскільки Решетилівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області не виконані вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 року, а саме на надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про необхідність повернення апеляційної скарги відповідача від 21.12.2016 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у справі № 529/1212/16-а відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.