Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2015 року було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії до розгляду справи Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України від 08.07.2015 року № 201-2157/0/8-15 до Конституційного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21, 22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки питання конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) буде предметом розгляду в Конституційному Суді України, а питання законності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) має суттєве значення для правильного та об'єктивного розгляду даної справи, тому є необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21, 22, частин 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

Однак, колегія суддів вважає передчасним такий висновок судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

В силу частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як встановлено апеляційним судом, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) . Зазначений Закон є чинним та діє на теперішній час.

Згідно із частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) на спірні правовідносини не вплине.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права призвело до ухвалення рішень, яке не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 31.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.