ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2017 року місто Київ К/800/25168/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Мороза В.Ф., Голяшкіна О.В.
При секретарі: Ловецкій Т.
За участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішеня, -
в с т а н о в и л а:
У 2016 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0793/20909/16 від 25 березня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про незаконність спірної постанови як такої, що винесена без з'ясування усіх обставин справи, з порушенням його прав.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2016 року позов задоволено: визнано незаконною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0793/20909/16 від 25 березня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 МК України та стягнення з нього штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є нерезидентом, а тому має право на ввезення автомобіля для власного користування строком на 1 рік, внаслідок чого постанова про притягнення його до відповідальності за частиною 3 статті 470 МК України є протиправною та підлягає скасуванню.
В свою чергу, Вінницький апеляційний адміністративний суд скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову від 17 серпня 2016 року про відмову у задоволенні позову дійшов висновку, що позивач є резидентом, транспортний засіб було ввезено ним на митну територію України в режимі "транзит", автомобіль протягом терміну, передбаченого статтею 95 МК України за межі України вивезений не був, з огляду на що ОСОБА_3 вчинено порушення митних правил, передбачених частино. 3 статті 470 МК України.
У поданій касаційній скарзі із посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.03.2016 року близько 19:12 години в зону митного контролю по смузі руху "зелений коридор" пункту пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки "Mercedes Benz A200" реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 який слідував з України в Республіку Польща.
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу виявилось, що ОСОБА_3 30.01.2016 року о 12:10 годині через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки "Mercedes Benz A200" реєстраційний номер НОМЕР_1, без письмового декларування та сплати митних платежів, на строк 10 діб.
Таким чином ОСОБА_3 станом на 04.03.2016 року не здійснив зворотне вивезення зазначеного транспортного засобу відповідно до вимог статті 95 Митного кодексу України у 10-денний строк. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України, з огляду на що головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС було складено протокол № 0793/20909/16 від 04.03.2016 року про порушення ОСОБА_3 митних правил.
25.03.2016 року заступник начальника Львівської митниці ДФС розглянувши матеріали справи про порушення митних правил за ознаками вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, постановив: визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил передбаченого частиною 3 статті 470 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.
Водночас, позивач зазначає, що він є громадянином-нерезидентом і має право тимчасово ввезти на територію України автомобіль для власного користування строком на 1 рік. Оскільки автомобіль, яким він рухався зоною митного контролю по смузі руху "зелений коридор" пункту пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС перебував на території України лише два місяці, що не порушує терміну, визначеного ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України, митним органом безпідставно прийнято спірну постанову в справі про порушення митних правил та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч. 2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Частиною 1 статті 380 МК України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Стаття 4 Митного кодексу України встановлює в якому значенні в даному Кодексі вживаються ті чи інші терміни.
Так, відповідно до п. 33 частини 1 статті 4 МК України нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Згідно з п. 50 частини 1 статті 4 МК України резидентами є фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
Зазначаючи про незаконність постанови у справі про порушення митних правил, позивач вказує на те, що він є нерезидентом, оскільки має постійне місце проживання в Руспубліці Польщі, а саме в місті Перемишль, що підтверджується засвідченням та картою побуту серії НОМЕР_3. Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, автомобіль марки "Mercedes Benz A200" реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в м. Перемишль, Польща, за громадянином ОСОБА_3 жителем АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 45 частини 1 статті 4 МК України, постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).
Водночас, як встановлено судами та відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України, ОСОБА_3 має постійне місце проживання в Україні, про що свідчить наявність відповідної відмітки в паспорті громадянина України, та не знятий з реєстрації.
Крім того, відповідно п. 2.1. Розділу ІІ Правил ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей - громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України від 17.11.2011 № 337 (z1458-11)
, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.12.2011 за № 1458/20196 (z1458-11)
(далі - Правила), громадяни України, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, приймаються на консульський облік.
Відповідно до п. 1.2. Розділу І Правил консульський облік полягає в реєстрації в закордонних дипломатичних установах громадянина України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, шляхом внесення даних про громадянина України до облікової картки та електронного реєстру громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном (далі - електронний реєстр), що ведеться в закордонних дипломатичних установах за встановленою формою, проставленні в дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспортний документ), проїзний документ дитини відповідної відмітки (штампу).
При прийнятті на постійний консульський облік у паспортному документі або проїзному документі дитини проставляються штамп: "Прийнятий на консульський облік в...", дата, підпис консульської посадової особи, мала гербова печатка. При цьому до електронного реєстру вноситься відповідний запис. (п. 2.4 Розділу ІІ Правил).
Водночас, в паспорті позивача відсутні відмітки про перебування його на обліку в консульській установі за межами території України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що в силу положень статті 4 МК України ОСОБА_3 є резидентом, а тому до нього не можуть застосовуватися приписи частини 1 статті 380 МК України.
Крім того, як встановлено судами, згідно витягу ЄАІС ДФС України, транспортний засіб марки марки "Mercedes Benz A200" реєстраційний номер НОМЕР_1, ввезено на територію України в митному режимі "транзит", а не "тимчасове ввезення", як передбачено частиною 1 статті 380 МК України.
Відповідно до частини 1 статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Відповідно до визначення п.2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року № 657 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 (z1669-12)
), аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Як встановлено п.3 розділу VІІІ вищевказаного Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п.5 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини таї наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
З аналізу зазначених вище норм видно, що законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
В свою чергу, позивач в межах строку транзитного перевезення, встановленого для автомобільного транспорту, не здійснив його зворотного вивезення, не задекларував вказаного автомобіля в інший митний режим, до граничного терміну вивезення належним чином не повідомив митний орган, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, про обставини, що унеможливлюють це вивезення, зокрема не подав заяви з відомостями, що надають можливість ідентифікувати транспортний засіб як такий, що перебував під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили, а також про місцезнаходження транспортного засобу, а тому апеляційний суд дійшов вірного висновку, що адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил є безпідставним та необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Отже, судом апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи апеляційним судом дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.