Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення винагороди за загальними підсумками роботи за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2007 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ВАТ "Укртелеком") про стягнення винагороди за загальними підсумками роботи дочірнього підприємства "Утел" (далі - ДП "Утел") ВАТ "Укртелеком" у 2005 році, посилаючись на те, що з 1994 року перебувала в трудових відносинах із ДП "Утел" ВАТ "Укртелеком" і наказом від 8 вересня 2005 року її було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників. Відповідно до Положення про порядок виплати винагороди за загальними підсумками роботи за рік вона має право на виплату винагороди за 2005 рік за фактично відпрацьований час, розмір якої складає 3 225 грн. 25 коп., яку на порушення вказаного положення їй не було нараховано та виплачено.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Укртелеком" на користь ОСОБА_1 винагороду за підсумками роботи ДП "Утел" за 2005 рік у розмірі 3 225 грн. 25 коп.

У касаційній скарзі ВАТ "Укртелеком" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права і направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи з поважних причин у зв'язку зі скороченням штату працівників, а тому є підстави, передбачені Положенням про порядок виплати працівникам ДП "Утел" винагороди за загальними підсумками роботи за рік для стягнення на користь позивачки винагороди за підсумками роботи за 2005 рік пропорційно відпрацьованому в цьому році часу.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат ( або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до п. 1.6 Положення про порядок виплати працівникам ДП "Утел" винагороди за загальними підсумками роботи за рік, затвердженого рішенням правління ВАТ "Укртелеком" від 22 грудня 2004 року № 34, винагорода за загальними підсумками роботи за рік виплачується на підставі наказу генерального директора ДП "Утел". Умовою для нарахування винагороди є виконання річного плану прибутку ДП "Утел" (п. 1.8 Положення).

Судом установлено, що ОСОБА_1 працювала в ДП "Утел" ВАТ "Укртелеком" фахівцем із розрахунків і була звільнена з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу № 33-4-03/53 від 8 вересня 2005 року.

З 1 жовтня 2005 року ДП "Утел" ВАТ "Укртелеком" було реорганізоване шляхом приєднання до ВАТ "Укртелеком".

Суд на зазначене вище Положення уваги не звернув і, ухвалюючи рішення, не з'ясував, чи передбачено бізнес-планом ДП "Утел" кошти на виплату винагороди за загальними підсумками роботи ДП "Утел" за рік, чи виконано ДП "Утел" річний план прибутку та чи призначалася позивачці винагорода за загальними підсумками роботи за рік наказом генерального директора ДП "Утел", що є правовою підставою для її проведення.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 5 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.