ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2017 року м. Київ К/800/46678/15
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и л а:
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому просила:
- визнати протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації;
- скасувати наказ № 34 "Д" від 25 лютого 2015 року "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації".
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2015 року - без змін.
У касаційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м.а Києва від 28.08.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.05.2012 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_2 придбано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
З метою облаштування у вказаному приміщення непродовольчого магазину позивачем отримано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 28.01.2013 року за № KB 083130280107. .
Позивачем подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована 02.11.2014 року за № KB 143143360522.
За результатами проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва 25.02.2015 року, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, нежитлові приміщення відповідачем складено акт, відповідно до якого встановлено факт подання замовником будівництва недостовірних даних, зазначених в декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкту до експлуатації, в частині містобудівних умов та обмежень.
В зв'язку із поданням замовником будівництва недостовірних даних, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у м. Києві 25.02.2015 р. видано Наказ № 34 Д "Про скасування реєстрації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації".
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)
.
Згідно із частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, інспекція відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації або у визначених законодавством випадках відмовляє у реєстрації таких декларацій.
Згідно із статтею 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Згідно із частиною 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Пунктом 29 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (466-2011-п)
встановлено, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Згідно із пунктом 14 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (461-2011-п)
, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення позапланової перевірки, за результатами зовнішнього огляду будівлі виявлено, що підрядною організацією на замовлення ОСОБА_2 виконано будівельні роботи з облаштування вхідної групи за рахунок існуючого віконного прорізу, а також улаштування сходів у приямку.
Відповідач листом від 27.01.2015 року № 7/26-25/2701/02/2-Гл звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо надання інформації стосовно необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки при улаштуванні нової вхідної групи за рахунок віконного прорізу АДРЕСА_1
Листом від 27.01.2015 року № 37/26-25/2701/02/2 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомлено, що роботи, із проведення реконструкції нежитлового приміщення з улаштуванням вихідної групи за рахунок віконного прорізу з використанням приямку під магазин продовольчих товарів у існуючому житловому будинку змінюють містобудівну ситуацію, а отримання вихідних даних на проектування зазначеного об'єкту нормується п. 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт". Крім того, за рахунок використання приямку під вхідну групу змінюється конфігурація об'єкту в цілому. Враховуючи наведене, вказано на необхідність перед початком проектування виконання містобудівного розрахунку, щодо гранично-допустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторовою рішення, системи обслуговування інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів та отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вказаний вище об'єкт.
Таким чином, оскільки позивачем у деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об'єкту до експлуатації у пункті, що регламентує містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначено, що відповідно до пункту 25 наказу Мінрегіонбуду № 109 від 07.07.2011 року (z0912-11)
містобудівні умови та обмеження не надаються, що суперечить інформації отриманій від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, викладеній у листі від 27.01.2015 року № 37/26-25/2701/02/2, відповідачем зроблено висновки, щодо наявності у вказаних деклараціях недостовірної інформації.
Так, порядок надання містобудівних умов та обмежень передбачений Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (z0912-11)
.
Відповідно до пукту 2.1 розділу ІІ зазначеного Порядку Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)
.
Згідно із пунктом 2.4 розділу ІІ Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17)
.
Пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затверджено наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 (z0912-11)
встановлено, що не потребує отримання містобудівних умов і обмежень реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.
Судами попередніх інстанцій встановлено що, з акту перевірки, фотознімків зовнішнього вигляду фасаду нежитлового приміщення реконструйованого позивачем під непродовольчий магазин, за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення № 28 в літ "А"), а також копії Технічного паспорта вказаного приміщення виготовленого 24.04.2012 року, конфігурація та зовнішні межі, як самої будівлі так і приямку залишились незмінними, а проведена реконструкція здійснена виключно в рамках існуючої конфігурації будівлі.
Позивачем влаштовано металеві сходи у вже існуючому приямку та виконано окрему вхідну групу у існуючому віконному пройомі, без його розширення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
|
О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз
|