Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" про визнання дій щодо складання акта та нарахування збитків неправомірними, відшкодування матеріальної й моральної шкоди, визнання правомірним підключення до електромережі та зобов'язання надати документи про прийняття електропроводки в експлуатацію за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2007 року,

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 8 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а подану ним на рішення суду апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і постановити нову ухвалу, якою визнати поважними причини порушення ними строку на подання апеляційної скарги, поновити строк на оскарження рішення суду в апеляційному порядку, а також направити справу до апеляційного суду Донецької області для розгляду поданою ОСОБА_1 апеляційної скарги по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із відсутності поважних причин для його пропущення.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Згідно зі ст. 11, ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Частиною 3 ст. 294 цього Кодексу передбачено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як на підставу необхідності вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд послався на заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного ним строку.

Однак у матеріалах справи така заява ОСОБА_1 відсутня. Натомість у поданій ОСОБА_1 до апеляційного суду заяві про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначено, що ним не пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду (а.с 83).

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, помилково вирішивши питання про відмову апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження за заяви про це самого апелянта.

Крім того, судом не взято до уваги, що згідно зі ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а у разі, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 3 ст. 70 ЦПК України), та у зв'язку із цим не з'ясовано, чи пропущено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційним судом порушено порядок вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, що відповідно до п. 2 ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали та передачі питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, п. 2 ст. 342, п. 6 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2007 року скасувати, передати питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду від 8 серпня 2007 року на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.