Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Іваненко Я.Л., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року

в справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в м. Калуші та Калуському районі) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західукргеологія" (далі - ТОВ "Західукргеологія") про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

У травні 2012 року УПФУ в м. Калуші та Калуському районі звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог зазначило, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція є філією ТОВ "Західукргеологія", а тому відповідач повинен відшкодувати позивачу 67862,54 грн фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначеним колишнім працівникам філії за Списками № 1 та № 2 за період з 01 лютого по 31 березня 2012 року. Посилаючись на те, що станом на 01 квітня 2012 року вказана заборгованість ТОВ "Західукргеологія" не сплачена, просив суд стягнути 67862,54 грн фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Західукргеологія" на користь УПФУ в м. Калуші та Калуському районі 67862,54 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Калуші та Калуському район порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, оскільки суди не дали належної правової оцінки обставинам справи, зокрема, змісту листа голови комісії з припинення Дочірнього підприємства "Західукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" від 04 квітня 2012 року № 01-517/13 про реорганізацію ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" шляхом перетворення у ТОВ "Західукргеологія".

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, загальна сума заборгованості ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" в особі філії Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції перед УПФУ в м. Калуші та Калуському районі складає 67862,54 грн, що підтверджується актом звірки від 03 квітня 2012 року (а.с. 10).

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, ТОВ "Західукргеологія" зобов'язане відшкодувати органу Пенсійного фонду витрати по доставці і виплаті пенсій, призначених на пільгових умовах.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що позов заявлено до неналежного відповідача.

Проте такі висновки є необґрунтованими з огляду на наступне.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Це означає, що підприємства і організації відшкодовують органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до пунктів "а", "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", незалежно від їх часу призначення, до досягнення цими працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій визначено Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (z0064-04) (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 (z0064-04) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції № 21-1 (z0064-04) ).

Отже, зміст наведених норм закону дає підстави для висновку, що підприємства зобов'язані в безумовному порядку відшкодувати витрачені органом Пенсійного фонду кошти, спрямовані на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам цього підприємства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Можливості звільнення страхувальника від обов'язку відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за наявності такої заборгованості чинне законодавство не передбачає.

Судами встановлено і сторонами не заперечується, що ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" в особі філії Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 67862,54 грн перед УПФУ в м. Калуші та Калуському районі.

Проте, як видно із матеріалів справи, згідно з наказом НАК "Надра України" від 16 березня 2012 року діяльність цього підприємства припинено шляхом реорганізації у формі перетворення у ТОВ "Західукргеологія", яке є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" (а.с. 42).

Листом ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" від 04 квітня 2012 року № 01-517/13 повідомило територіальним управлінням Пенсійного фонду про ці обставини та додатково зазначило, що комісії з припинення ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" переходять повноваження щодо управління справами підприємства ( а.с. 7).

За змістом статей 3, 6, частини 3 статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який на думку позивача порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом.

У цій справі УПФУ в м. Калуші та Калуському районі відповідачем вказало ТОВ "Західукргеологія", як правонаступника ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" на підставі листа ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" від 04 квітня 2012 року № 01-517/13.

Однак, 30 травня 2012 року до суду першої інстанції надійшла заява голови комісії з припинення ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" про те, що у позовній заяві вказано код ЄДРПОУ та адресу цього підприємства, проте неправильно зазначено його назву, а тому позовну заяву слід повернути (а.с. 25).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини, не перевірив доводи заяви ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" на предмет правонаступництва та, в порушення норм статті 11 КАС України, не вжив усіх, передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема не дав належної правової оцінки документам, з метою визначення належного відповідача у цій справі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд послався на те, що у позовній заяві невірно зазначено найменування відповідача, однак дійшов помилкового висновку, що вирішення судом першої інстанції спору за участю неналежного відповідача є підставою для скасування судового рішення та відмови в позові.

Такий висновок не відповідає вимогам закону та означає, що справу розглянуто без сторони, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, щоб з'ясувати, яке саме підприємство повинно компенсувати позивачу понесені ним витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню органу Пенсійного фонду в безумовному порядку.

Згідно із частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.